Сергі́й Миха́йлович Селья́нов ( 21 серпня 1955, Олонець, Карело-Фінська РСР, СРСР) — радянський і російський кінорежисер, сценарист та продюсер. Керівник кінокомпанії СТВ, співзасновник студії анімаційного кіно «Мельница».

Біографія Сергій Сельянов народився 21 серпня 1955 року в Олонці (Карело-Фінська РСР).

У 1972—1975 роках навчався на будівельному факультеті Тульського політехнічного інституту, де знімав фільми на аматорській кіностудії «Сад».

У 1980 році закінчив сценарний факультет ВДІКу (майстерня Миколи Фігуровського), у 1989 році — Вищі курси сценаристів і режисерів (майстерня Ролана Бикова).

У 1980 році спільно з Миколою Макаровим підпільно зняв повнометражний фільм «День янгола» за однойменною розповіддю Михайла Коновальчука, на той час студента сценарного факультету ВДІКу. Проявка плівки, монтаж та озвучення розтяглися на багато років, фільмокопія була надрукована лише у 1987 році. На екран фільм вийшов 1988 року.

У 1992 році організував та очолив кінокомпанію СТВ. Продюсер понад 40 художніх та документальних фільмів, відзначених на російських та міжнародних кінофестивалях. Продюсер телепрограм Ліцедії. Залізні бабки" (ЗРТ, 1996), «Сто років кінематографу Росії» (ЗРТ, 1996), «Лінія кіно» (ЗРТ, 1996—1999).

Лауреат низки кінематографічних премій. Інтерв'ю із Сергієм Сельяновим про проблеми кінематографу неодноразово публікувалися у провідних ділових друкованих виданнях Росії. Економічний журнал «Експерт» у лютому 2003 року назвав Сергія Сельянова «єдиним російським продюсером, ім'я якого стало брендом у галузі кіновиробництва».

22 квітня 2004 року в рамках проекту Публічні лекції «Політ.ру» прочитав відкриту лекцію «Казки, сюжети та сценарії сучасної Росії» (п'ята лекція).

У березні 2013 року в журналі Forbes висловився проти законопроектів Державної думи, згідно з якими передбачалося скасувати пільги з ПДВ на виручку від прокату іноземних фільмів у кінотеатрах Росії та встановити квоти у розмірі 20 % на прокат фільмів російського виробництва. На думку продюсера, ці закони у разі їх прийняття «приведуть до культурної ізоляції країни, зростання цін на квитки та закриття кінотеатрів».

Голова Правління Асоціації продюсерів кіно та телебачення Росії.

Фільмографія

Режисерські роботи 1973 — Борошна творчості (короткометражний) 1974 — Лажа 74 (короткометражний) 1988 — День янгола (спільно з М. Макаровим) 1990 — Духів день 1995 — Час печалі ще не прийшов 1995 — Російська ідея (документальний) 2010 — Лев Толстой: Живий геній

Редактор 1986 — Енергетичні ядерні реактори 1986 — У пошуках єдності

Сценарні роботи 1990 — Духів день 1994 — Замок 1995 — Час печалі ще не прийшов

Нагороди та премії 1990 — Перше місце у конкурсі ігрових фільмів на І кінофестивалі «Ліки» у Зарічному («Духів день»). 1990 — Премія ім. А. Піотровського за найкращий сценарій Конкурсу професійних премій кіностудії «Ленфільм» та Ленінградського відділення Спілки кінематографістів («Духів день»). 1995 — Спеціальний приз журі Великого конкурсу ОРКФ у Сочі («Час печалі ще не прийшов»). 1995 — Третій приз МКФ у Котбусі («Час печалі ще не прийшов»). 1995 — Приз глядацьких симпатій на МКФ у Чикаго («Час печалі ще не прийшов»). 1995 — Премія імені А. Піотровського за найкращий сценарій Конкурсу професійних премій кіностудії «Ленфільм» («Час печалі ще не прийшов»). 1996 — Приз за найкращий науково-популярний фільм VII Відкритого фестивалю неігрового кіно «Росія» в Єкатеринбурзі («Російська ідея»). 1996 — Приз кінопреси найкращому продюсеру року («Операція „З Новим роком!“») 1999 — Премія Американської асоціації кінокомпаній. 1999 — Медаль імені Ханжонкова (Кращий продюсер 1995—1998 років). 2001 — Спеціальний приз «Золотий Овен» (Кращий продюсер 1990-х років). 2001 — «Кіношок» — Приз Міжнародної фестивальної ради «Найкращому продюсеру країн СНД та країн Балтії» 2002 — Спеціальний приз «Золотий Овен» («За мужність у просуванні на російський екран національного кінематографа»). 2003 — Премія «Блокбастер» журналів «ВідеоМагазін», «Фільм» та «Кінобізнес сьогодні» («Російська кіностудія року за підсумками кінопрокату»). 2004 — Державна премія Росії за створення художнього фільму «Зозуля». 2014 — Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури — за створення анімаційного серіалу для дітей «Лунтик та його друзі». 2015 — лауреат премії Президента Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва за твори для дітей та юнацтва — за внесок у розвиток вітчизняного анімаційного кіно. 2017 — Кінопремія «Ікар» у номінації «Продюсер» «За стабільний успіх у російському кінопрокаті» вручено Сергію Сельянову та Олександру Боярському. 2021 — Почесний приз фестивалю «Кінотавр» «За унікальне продюсерське чуття та підтримку російських талантів». 2021 — лауреат спеціальної нагороди Міжнародної федерації асоціації кінопродюсерів (ФІАПФ) за визначний внесок у розвиток кіно в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Сім'я Дружина — поет Алла Сельянова Дочка — дизайнер Дар'я Сельянова (нар. 1985) Син — режисер Григорій Сельянов (нар. 1988)

Література Солнцева О. Життя та пригоди Сергія Сельянова та його кіностудії «СТВ», розказані ним самим. — СПб.: Сеанс, 2018. — 430 с. ISBN 978-5-905669-41-5 : 1000 прим.

Примітки

Посилання Офіційний сайт кіностудії СТВ Сергій Сельянов на сайті проекту Чапаєв Статті про Сергія Сельянова на сайті журналу «Сеанс»