Коаліція охочих () — це коаліція з 34 країн (включно з Україною), які зобов'язалися посилити підтримку України проти російської агресії, пішовши далі за підтримку, що надається Контактною групою з питань оборони України, зокрема задекларувавши готовність бути частиною миротворчих сил, розгорнутих на території України — шляхом надання військ або іншого внеску.

Передбачається, що миротворчі сили будуть розгорнуті лише в момент підписання Україною та Росією «всеосяжної угоди про припинення вогню» або «мирної угоди» для врегулювання триваючої російсько-української війни. Ініціатива, очолювана Великою Британією та Францією, була оголошена прем'єр-міністром Великої Британії сером Кіром Стармером 2 березня 2025 року після Лондонського саміту з питань України 2025 року під гаслом «забезпечення нашого майбутнього».

Заявленою метою ініціативи є сприяння мирним переговорам, розпочатим і посередницьким чином підтримуваним Сполученими Штатами між Україною та Росією у лютому 2025 року, шляхом допомоги у формуванні достатньо сильних гарантій безпеки для України, щоб потенційно досягнуте припинення вогню або мирна угода були тривалими. Окрім формування потенційних миротворчих сил, коаліція заявила про готовність збільшити військову підтримку України та посилити економічні санкції проти Росії у разі провалу поточних переговорів щодо «всеосяжного припинення вогню» або «мирної угоди». Станом на 20 березня 2025 року її точні форма та функції все ще перебували на стадії планування, однак коаліція переходила в «операційну фазу».

Станом на січень 2026 європейські лідери розглядають можливість створення нового безпекового альянсу на основі «коаліції охочих» з додаванням військового потенціалу України до сил Франції, Німеччини, Польщі та Британії.

Передумови та хронологія

Згідно з повідомленням Ле-Монд, наприкінці листопада 2024 року Париж і Лондон обговорювали можливість взяти на себе керівництво коаліцією, яка мала бути розгорнута в Україні, на умовах, які тоді ще не були визначені. Це сталося з огляду на повернення Трампа до Білого дому та перспективу відходу Америки від Києва. Варіант відправки військ до України, дебати щодо якого Президент Франції Еммануель Макрон розпочав на зустрічі союзників Києва в Парижі в лютому 2024 року, зустрів рішучий опір з боку деяких європейських країн на чолі з Німеччиною. Однак цей сценарій не був похований і був відроджений під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Франції на церемонії з нагоди Дня перемир'я 11 листопада. 1 березня 2025 року президент Чехії Петр Павел опублікував допис у соціальних мережах у X, закликаючи до формування коаліції бажаючих припинити російсько-українську війну.

Березень–серпень 2025 р. Спираючись на ці двосторонні дискусії, спрямовані на створення жорсткого ядра союзників у Європі, зосереджених на Україні та ширшій європейській безпеці, Стармер 2 березня 2025 року провів Лондонський саміт з питань України за участю Макрона, президента України Зеленського та шістнадцяти інших світових лідерів з метою координації підтримки України. Стармер охарактеризував зустріч як обговорення «моменту, який трапляється раз на покоління» для європейської безпеки, заявивши, що настав час для рішучих дій, а не для продовження обговорень, і офіційно оголосив, що Велика Британія та Франція очолять європейську «коаліцію бажаючих», щоб надати гарантії безпеки Україні та забезпечити проведення мирних переговорів з Росією. Заява пролунала через два дні після зустрічі Зеленського та президента Сполучених Штатів Трампа з віцепрезидентом Венсом у Білому домі 28 лютого.

11 березня 2025 року начальники штабів військ 30 європейських країн та країн Співдружності, а також Японії, зустрілися в Парижі для переговорів щодо створення міжнародних сил безпеки для України з метою підтримки миру у разі набрання чинності припинення вогню. 15 березня Стармер провів віртуальну зустріч з лідерами європейських країн та країн Співдружності, щоб зібрати «коаліцію охочих» для розгляду варіантів розгортання «сил заспокоєння» в Україні для стримування поновлення російських атак на країну у разі домовленості про припинення вогню. На зустрічі були присутні лідери 26 країн, включаючи кілька європейських країн, Україну, Туреччину, Канаду, Австралію та Нову Зеландію, а також представники Європейської Комісії та НАТО.

20 березня 2025 року точна форма та функції коаліції були описані як такі, що все ще перебувають на стадії планування, але перейшли в «оперативну фазу», що ознаменувалася зустріччю військових представників з 31 країни. Після зустрічі остаточних рішень оголошено не було, але деякі ЗМІ повідомили, що учасники розглядали можливість того, що коаліція може мати два різні варіанти структури залежно від того, чи слід її розгортати для захисту угоди про припинення вогню чи мирної угоди. П'ять військових підгруп планування (сухопутні, морські, повітряні, з відновлення та реконструкції) знову зберуть військових представників з 31 країни для продовження обговорень протягом трьох інтенсивних днів планування з 24 по 26 березня в штаб-квартирі в Нортвуді в Англії.

Потім 27 березня коаліція знову зустрілася на третьому саміті високого рівня в Парижі, порядок денний якого мав завершити плани щодо того, як коаліція буде створена та розгорнута як військова сила для забезпечення тривалого припинення вогню для України. Порядок денний саміту включав розробку та обговорення пропозиції мирного договору, підготовленої коаліцією, розробку та обговорення того, як коаліція може забезпечити «повне припинення вогню», прийнятне для України, посилення допомоги Україні (при цьому кожна країна-учасниця мала б окреслити, що вона готова зробити), та узгодження плану надання довгострокової підтримки українській армії. Результатом зустрічі стала одностайна згода щодо того, що: Жодні санкції проти Росії не можуть бути скасовані в рамках тимчасової угоди про припинення вогню. Потенційне послаблення санкцій має бути обумовлене досягненням мирної угоди. Керівники оборонних відомств України, Франції та Великої Британії незабаром мають зустрітися в Україні для проведення наступного етапу детального планування створення потенційних сил підтримки (визначення кількості солдатів та типу військової техніки, які необхідно розгорнути після досягнення мирної угоди, з метою стримування та реагування на потенційну подальшу агресію Росії).

24 квітня 2025 року газета Таймс повідомила, що британські чиновники вважали розгортання наземних військ для захисту України занадто ризикованим, і що від цього плану, ймовірно, буде відмовлено, а натомість у Західну Україну будуть розгорнуті військові інструктори. 29 квітня 2025 року було повідомлено, що Європі «буде важко розмістити 25 000 військовослужбовців на території України». Міністр оборони Литви Довілє Шакалєнє, як повідомляється, сказав: «У Росії 800 000 [військовослужбовців]. Дозвольте мені сказати вам ось що: якщо ми не можемо зібрати навіть 64 000, це не виглядає слабким — це слабке».

17 липня 2025 року, через тиждень після підписання Ланкастерської декларації з Францією, Велика Британія, представлена міністром оборони Джоном Гілі, надала Палаті громад оновлену інформацію щодо війни в Україні, розкривши командну структуру, компоненти та передбачувану назву коаліційних сил — Багатонаціональні сили Україна. Назва була підтверджена 17 серпня у заяві коаліції. У період з 19 по 21 серпня до них приєдналися військові керівники НАТО, які провели віртуальні зустрічі щодо України, зосереджені на розробці гарантій безпеки.

Вересень–листопад 2025 р. У вересні 2025 року Багатонаціональні сили Коаліції — Україна (БНС-О) створили свій стратегічний об'єднаний командний штаб у Форт-Мон-Валер'єн, Париж, під спільним керівництвом Франції та Великої Британії. Цей розвиток подій ознаменував перехід від теоретичного планування до оперативної готовності, створивши структуру для нагляду за майбутньою небойовою стабілізаційною місією коаліції.

Після саміту Коаліції 4 вересня в Парижі Макрон оголосив, що 26 країн офіційно зобов'язалися розгорнути війська як частину «сил підтримки», які виконуватимуть такі ролі, як патрулювання повітряного простору, розмінування військово-морських сил та навчання, а розгортання буде обумовлене припиненням вогню. До кінця жовтня Велика Британія підтвердила свій конкретний внесок у забезпечення безпеки «неба і моря» України, зобов'язання, офіційно підтверджене в Палаті лордів 31 жовтня державним міністром розвитку, баронесою Дженні Чепмен у міністерській заяві.

Дипломатичні тертя з Росією загострилися у листопаді 2025 року. 17 листопада відбулося офіційне відкриття паризької штаб-квартири. У відповідь президент Росії Володимир Путін зажадав чіткої заборони на розгортання західних військ на українській землі як передумову для будь-якої мирної угоди. Дипломатичні зусилля досягли кульмінації наприкінці листопада. Після інтенсивних американо-українських переговорів у Женеві 23 листопада суперечливий мирний план, розроблений США з «28 пунктів», який широко критикували як проросійський, був замінений переглянутою «19-пунктовою пропозицією», більш прийнятною для України. Через два дні, 25 листопада, лідери коаліції зустрілися, щоб формалізувати спеціальну робочу групу для узгодження європейських гарантій безпеки з американськими дипломатичними зусиллями, до якої приєднався державний секретар США Марко Рубіо. Того ж дня Макрон оголосив про створення згаданої групи для визначення технічних особливостей військової підтримки.#

Згодом Франція та Велика Британія створили цю робочу групу для визначення остаточних внесків, мандатів та гарантій безпеки Багатосторонніх сил ООН.#

Його мандат полягає у визначенні конкретних гарантій безпеки та національних внесків для запропонованої Багатосторонньої сили ООН за участю Сполучених Штатів та Туреччини.

Окрім самітів, коаліція скликала свою другу зустріч на рівні міністрів (3 вересня, штаб-квартира НАТО, Брюссель) та першу оголошену зустріч на рівні директорів (4 листопада, Мадрид).

Грудень 2025 – дотепер , коаліція зосередилася на поєднанні європейських зобов'язань щодо безпеки за "у стилі статті 5" та скептицизму щодо їхньої достовірності без прямої участі США у бойових діях. У грудневому брифінгу Дослідницької служби Європейського парламенту Коаліцію було запропоновано як «крайній засіб» для фінансування потреб України у сфері безпеки на 2026–2027 роки. 8 грудня, після зустрічі з європейськими лідерами в Лондоні (Великої Британії, Франції, Німеччини, України; а також з лідерами Італії, Фінляндії, Президентом Європейської Комісії та Генеральним секретарем НАТО, які взяли участь у другій частині зустрічі віртуально через відеозв'язок), президент Зеленський підтвердив, що Україна та її європейські партнери підготували переглянуту «пропозицію з 20 пунктів» для США, наголосивши, що хоча переговори були «продуктивними», досі не було досягнуто згоди щодо відступлення будь-якої української території, компроміс, який, за його словами, Київ ніколи не прийме. Наступного дня інформаційні агентства вказали на три документи, що обговорювалися (переглянута 20-пунктна рамкова пропозиція щодо мирного плану, план реконструкції України, який має бути реалізований після досягнення перемир'я або миру, та угода про гарантії безпеки, яка має бути узгоджена між Україною, Сполученими Штатами та Коаліцією охочих), причому документ про гарантії безпеки, які, на вимогу України та її європейських прихильників, «узгоджуються з принципами Коаліції охочих».