Бентофаг (від  — «глибини [моря]» та  — «їсти») — водна тварина, що живиться на дні або коло дна водойми.

Біологи використовують специфічні терміни для опису риб, що живляться донними організмами, наприклад, демерсальні, бентичні та бенто-пелагічні риби. Прикладами груп риб, що живляться донними організмами, є камбалоподібні (палтус, солія, морська та річкова камбала), вугроподібні, тріска, пікша, групер, короп, лящ, а також деякі види сомоподібних і акул.

Бентос, своєю чергою, — це сукупність організмів, які живуть на дні моря, річки, озера чи струмка, також відомому як бенталь. Термін «бентос» об'єднує всю донну водну флору і фауну — рослин, водорості та, зокрема, безхребетних, таких як молюски, краби, раки, морські анемони, морські зірки, равлики, багатощетинкові черви та морські огірки.

Харчові стратегії Деякі бентофаги є детритофагами, тобто харчуються органічними матеріалами, що осідають на дні водойм. В океанічному середовищі цей низхідний дрейф детриту відомий як . Деякі донні організми можуть збирати детрит вручну, як це роблять деякі види крабів, або фільтрувати мікрочастинки з води за допомогою суспензійно. Цей біотичний розклад та переробка органічної речовини є критично важливою для здоров'я багатьох водних середовищ, оскільки допомагає підтримувати низку біогеохімічних циклів. У 2014 році було заявлено, що донні організми поглинають вуглекислий газ, харчуючись такими істотами, як медузи та головоногі молюски, що дозволяє утримувати парниковий газ на дні океану, а не випускати його назад в атмосферу.

Інші донни тварини є травоїдними або водоростеїдними — харчуються водними рослинами та макроводоростями, як, наприклад, черевоногі молюски, хітони та деякі види морських їжаків.

Нарешті, деякі донні тварини є хижими та використовують дно як з метою полювання на інших тварин, або на поїданні трупів, залишених іншими хижаками. Одним із поширених методів полювання є заривання в мул і маскування на морському дні — техніка, яку використовують багато видів камбалоподібних, або переховування у простих норах та навколо інших природних сховків, як це роблять багато видів восьминогів і раків-богомолів, перш ніж раптово виринути з укриття, щоб швидкими ударами схопити нічого не підозрюючу здобич. Інші зариваються глибоко в дно і полюють, тримаючи більшу частину тіла прихованою, як-от деякі багатощетинкові черви. У темніших глибоких водах деякі донні хижаки використовують агресивну мімікрію та біолюмінесценцію, щоб привабити та заманити здобич, як-от риба-вудильник.

Фізіологія

Більшість донних риб мають плоску черевну частину, що дозволяє їм легше прилягати до дна. Винятком можуть бути плоскі риби, сплющені латерально, однак вони лежать на боці. Також багато з них мають так званий нижній рот, тобто рот спрямований вниз; це є вигідним, оскільки їхня їжа часто лежить на дні під ними. Ті мешканці дна, які мають верхній рот, спрямований вгору, наприклад зіркоглядові, як правило, вловлюють плаваючу над собою здобич.

Деякі плоскі риби, такі як палтус, насправді мають «мігруюче» око, яке з віком зміщується до верхньої частини риби.

В акваріумістиці Донні риби користуються популярністю в акваріумістиці, оскільки вважається, що вони очищають акваріум від мікроводоростей, що ростуть у ньому. Як правило, вони корисні лише у поїданні зайвої (свіжої) їжі, залишеної перегодованими або неохайними мешканцями акваріума. Додаткова біомаса організмів означає, що акваріум, ймовірно, буде лише бруднішим. Деякі спеціалізовані бентофаги рекламуються як «поїдачі водоростей», та метод як збільшити кількість вільного кисню та естетичну привабливість акваріумаPedersen, Ole. (2011). The algal-free planted aquarium - grazing control. The Aquatic Gardener. 24. 32-39..

Див. також Копрофагія Демерсальні риби

Примітки

Джерела

Посилання