Йоганнес Ві́льзінг (, 8 вересня 1856 — 23 грудня 1943) — німецький астроном, співробітник Потсдамської астрофізичної обсерваторії. Досліджував Сонце і, зокрема, здійснив невдалу піонерську спробу виявити радіовипромінювання Сонця.
Біографія Йоганнес Вільзінг народився в Берліні. Він навчався там, а також у Геттінгені. У 1880 році він здобув ступінь доктора філософії у Берлінському університеті Гумбольдта, захистивши дисертацію під назвою «Про вплив тиску повітря та тепла на рух маятника» ().
У 1881 році він приєднався до Потсдамської астрофізичної обсерваторії як асистент і залишався там до виходу на пенсію. Ранні роки своєї кар'єри він присвятив дослідженням Сонця, включно зі спостереженнями сонячних плям та визначенням періоду обертання. У 1897 році він виміряв паралакс 61 Лебедя, відносно близької зорі.
1898 року він став спостерігачем Потсдамської астрофізичної обсерваторії, а наступного року співпрацював з Юліусом Шайнером у невдалій спробі виміряти радіовипромінювання Сонця. Того ж року він спробував інтерпретувати спектр нових зір. Він виконав велику роботу над світністю, кольорами та діаметрами зір.
Він вийшов у відставку 1921 року та помер у Потсдамі.
Пам'ять На честь науковця названий кратер на Місяці.
Примітки
Посилання Йоганнес Вільзінг Генеалогічний проект з математики