Елеонора і Парк — перший підлітковий роман, написаний Равелл Рейнбоу. Опублікований у 2012 році, він подає дві паралельні розповіді — Елеонори і Парка, двох невдах, які живуть в Омасі, штат Небраска, у 1986—1987 роках. Елеонора, повненька 16-річна дівчина з кучерявим рудим волоссям, та Парк, 16-річний кореєць змішаної раси, зустрічаються у шкільному автобусі в перший день Елеонори у школі та поступово зближуються через комікси й мікстейпи з музикою 1980-х років, що зрештою розпалює між ними історію кохання.
Сюжет Елеонора Даглас переходить у десятий клас. Вона найстарша у сім'ї, де є молодша сестра та четверо молодших братів, які живуть разом із матір'ю та вітчимом Річі у крихітному будинку з двома спальнями. Діти мешкають в одній кімнаті. У будинку є лише одна ванна кімната, двері до якої Річі зняв, дозволивши користуватися лише завісою. Річі фізично й емоційно знущається з їхньої матері та часто буває п'яним. Діти живуть у постійному страху перед ним. Елеонора не має одягу, що належно підходив би їй за розміром. Вона лагодить свій одяг яскравими латками, носить стрічки у волоссі та створює дивні комбінації одягу й аксесуарів, через які однокласники її постійно цькують. Елеонора щойно повернулася додому після того, як рік ночувала на дивані у маминої подруги зі школи, бо Річі вигнав її з дому.
Парк Шерідан все життя прожив в Омасі. Його сім'я небагата, а батьки походять із дуже різних середовищ, але вдома завжди панує любов. Хоч його батько високий і мужній, Парк успадкував зовнішність матері й нижчий навіть за свого молодшого брата. Парк вважає, що розчаровує батька, і не виявляє особливого ентузіазму до тхеквондо, яке той високо цінує. Натомість Парк цікавиться альтернативною музикою та коміксами. Він почувається невпевнено через свою статуру й азійське походження, попри те, що ладнає з популярними дітьми в школі.
У перший день Елеонори в новій школі учні вважають її дивною. Вони пересаджуються в автобусі так, щоб водій накричав на неї. Коли Елеонора вже ось-ось розплачеться, Парк раптово пропонує їй місце. У них кілька спільних уроків, і з часом Парк помічає, що Елеонора — одна з найрозумніших учениць у класі. Вони починають знаходити спільну мову.
Елеонору регулярно цькують у школі. Дівчата обліплюють її шафку в спортзалі прокладками, а хтось пише огидні й непристойні образи в її підручниках. Вдома Річі часто кричить на матір Елеонори й знущається з неї, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Одного вечора Елеонора чує постріли й телефонує в поліцію, але там більше вірять брехні Річі, ніж її словам. Елеонора намагається приховати від Парка свої домашні обставини, але дратується, коли він сприймає деякі речі як належне, такі як телефон, батарейки чи почуття безпеки. Вона намагається відмовлятися від подарунків Парка, вважаючи себе негідною. Вони проводять разом дедалі більше часу потайки, бо Річі не дозволяє Елеонорі мати хлопця, а мати й брати з сестрою вже перейняли його сторону. Парк зізнається Елеонорі в коханні, і це ставить її у незручне становище. Її перша зустріч із його батьками, особливо з матір'ю, проходить невдало.
Парк вступає в бійку зі Стівом, який знущався з Елеонори, й завдає йому удару тхеквондо в рот. Натомість Парк отримує зламаний ніс. Мати Парка забороняє йому виходити з дому «назавжди», бо вважає, що Елеонора тягне Парка в неприємності і що вона «дивна біла дівчина». Батько Парка, навпаки, пишається сином і розуміє, що Річі — агресивний алкоголік. Побачивши родину Елеонори, мати Парка запрошує дівчину пожити в них. Елеонора погоджується й бреше своїй родині про це. Дядько Елеонори пропонує забрати її в Міннесоту на літо, щоб вона могла відвідувати програму для обдарованих підлітків, але Річі забороняє.
Одного вечора мати Парка каже підліткам піти на побачення. Елеонора повертається додому й застає сварку між Річі та її матір'ю, а також знаходить свої особисті речі знищеними. Вона зіставляє ненависницьке повідомлення, написане Річі, з почерком вкрай збочених нотаток у своїх підручниках. Елеонора тікає й опиняється в гаражі Стіва разом із ним, Тіною, Майкі та іншою дівчиною, які виявляються не такими вже поганими, як вона гадала. Вона йде до дому Парка й намагається придумати спосіб дістатися до дядька в Сент-Полі, штат Міннесота. Парк наполягає, що повезе її сам. Його батько бачить, як Парк нишком виходить із дому, але, на диво, дає йому гроші й каже взяти пікап. Парк доправляє Елеонору до дому її дядька. Тітка й дядько приймають її та планують також забрати її братів і сестру.
Парк надсилає Елеонорі листи, але вона не відповідає. Насправді, вона навіть не читає їх. Парк намагається забути її, але не може. Невдовзі мати Елеонори та її брати й сестри зникають із дому Річі, залишаючи його знову самого. Парк часто проходить повз колишній будинок Елеонори, тужачи за нею. Одного разу Парк зустрічає Річі, коли той повертається з одного зі своїх запоїв. Парк часто фантазує про те, щоб убити Річі, бо він «міг би» і «мав би», але зрештою лише б'є ногою землю перед обличчям Річі, який упав у сніг. Через шість місяців Парк отримує від Елеонори листівку з трьома словами.
Теми
Втеча Елеонора відчайдушно шукає спосіб вирватися зі свого щоденного життя та від Річі, хоч вона й знає, що це означатиме залишити Парка. Вона отримує те, чого прагнула, коли Парк пропонує відвезти її до Міннесоти, подалі від Річі та її будинку, але в результаті мати та брати Елеонори також переїжджають до Елеонори, залишаючи Парку лише спільні спогади.
Домашнє насильство Ключова проблема стосується Елеонори та її вітчима Річі. Елеонора безліч разів помічає синці на обличчі своєї матері. Річі знущається з матері Елеонори як фізично (хоча Равелл ніколи не показує сцен, де Річі б'є Сабріну, матір Елеонори), так і емоційно. Річі кричить на Сабріну і контролює її протягом більшої частини роману, а Елеонора настільки звикла до цього, що може «заснути під крики». Сабріна поводиться дуже обережно поруч із Річі, аби не розлютити його, постійно намагаючись зробити все якнайкраще, щоб він не завдав шкоди їй або дітям. Пізніше в романі з'являються грубі записки, написані Річі та спрямовані проти Елеонори.
Жорстоке поводження з дітьми Річі фізично знущається над дітьми, б'ючи їх щоразу, коли вони роблять щось «не так», а також принижує їх словесно, ображаючи та обзиваючи. Діти не отримують новий одяг чи взуття, носячи лише те небагато, що мати Елеонори може знайти в магазині Goodwill. У дітей немає зубних щіток і зубної пасти, ані шампуню чи кондиціонера для миття волосся — вони мають доступ лише до рідини для миття посуду. У них також дуже мало їжі. Усі п'ятеро дітей сплять у маленькій спальні з двоярусним ліжком: хлопчики на підлозі, Елеонора на верхньому ярусі, а її молодша сестра — на нижньому.
Булінг Елеонора стикається з булінгом і в школі, і вдома. У школі її однокласниця Тіна та інші учні дражнять її через її вагу, волосся та одяг. Батько Елеонори коментує її зріст, як і Річі, чиї коментарі набагато вульгарніші.
Сприйняття власного тіла Елеонору постійно цькують через її статуру. Вона носить одяг великого розміру, бо її поношений одяг з магазину Goodwill рідко буває її розміру. Під час короткої зустрічі з батьком Елеонора каже, що він раніше «натякав на її вагу». Річі ображає Елеонору через її зовнішність. Елеонора не ненавидить те, що вона повна, але їй не подобається, що вона стає ізгоєм лише тому, що виглядає не так, як усі інші. Парк любить все в Елеонорі, включаючи тип статури.
Сприйняття та відзнаки Критичні відгуки про книжку були переважно позитивними. Kirkus Reviews зазначив: «Смішний, сповнений надії, лайливий, чуттєвий і зворушливий — цей переможний роман підкорить як підлітків, так і дорослих читачів»«Eleanor & Park.» Kirkus Reviews 80.24 (2012): 149. MasterFILE Elite. Web. 31 Aug. 2013.. Письменник Джон Ґрін сказав, що Елеонора і Парк «нагадала мені не лише про те, що означає бути юним і закохатися в дівчину, а й про те, що означає бути юним і закохатися в книгу».
Американська бібліотечна асоціація відзначила книгу почесною відзнакою 2014 року за видатність у літературі для молоді. Називаючи роман Елеонора і Парк «чесною, пронизливою історією про недосконале, але незабутнє кохання», The Boston Globe та присудили Равелл премію 2013 року в категорії художньої прози. включив роман до семи визначних дитячих книг 2013 року. Радіостанція National Public Radio, включивши роман до переліку найкращих книжок 2013 року, заявила, що Елеонора і Парк «передає чистий, тілесний трепет шкільного захоплення, не забуваючи при цьому, що ці почуття справжні й важливі». , та відзначили аудіокнигу Елеонора і Парк почесною нагородою Odyssey Honor 2014 року.
Додаткові відзнаки роману Елеонора і Парк: Indies Choice Young Adult Book of the Year від Teen Book of the Year та Top Ten Book of the Year від Amazon Премія Goodreads Choice Award за найкращу книгу для молоді Входження до списку Top Ten Best Fiction for Young Adults Асоціації бібліотечних послуг для молоді Best Teen Audiobook of the Year від Audible
Суперечливість
Інцидент у шкільному окрузі Анока-Хеннепін , найбільший у Міннесоті, переглянув свою політику після оскарження наявності книги в SCHOOL BOARD POLICIES — 600 EDUCATION PROGRAMS Anoka Hennepin School District. 603.1 Curriculum Development and Materials Selection and 606.2 Library Media Materials Selection revised March 26, 2014. «In selecting media materials for purchase, the library media specialist will evaluate the existing collection and consult reputable, unbiased, professionally prepared selection aids and specialists from all applicable departments and/or all grade levels.». Батьки одного зі школярів середньої школі Аноки, у співпраці з громадською групою в окрузі, оскаржили присутність книги в шкільних бібліотеках, назвавши її «огидною лайкою» через грубу лексику. Вони нарахували 227 випадків ненормативної лексики та сексуального змісту і вимагали вилучити книгу з бібліотечних полицьPrather, Shannon — After book challenge at Anoka High, district revises policies . Star Tribune, March 26, 2014.. Округ Анока та бібліотека округу Аноки відкликали запрошення авторці виступити щодо книги. Коли директор середньої школи Аноки скликав комітет з батьків, працівників та одного учня для розгляду питання, комітет дійшов висновку, що книга є сильною, реалістичною та доречною для старшокласників. Під час цієї суперечки книга отримала підтримку від , яка зазначила іронію в тому, що шкільний округ скасував виступ авторки, запланований під час Тижня заборонених книг.
Критика за расизм Книга отримала певну критику за прояви . Критики стверджують, що Равелл невдало працює з образом Парка, корейсько-американського хлопця змішаної раси, і що його так і не проговорена й не опрацьована до кінця історії. Також авторку звинувачують у та Парка протягом книги. В якийсь момент Елеонора каже, що Парк «виглядав небезпечно. Наче Мін Безжальний», посилаючись на стереотипного азійського лиходія з коміксу та телешоу Флеш Гордон. Критики також зазначають, що авторка надмірно фіксується на зовнішності Парка, описуючи його очі як зелені, але «мигдалеподібні», «із присмаком мигдалю» та «мигдалеві», а шкіру — як «медову». Перший опис є поширеним, але хибним позначенням епікантусів, а другий натякає на інший спосіб назвати Парка , що має расистське коріння, спрямоване на людей азійського походження. Молодшого брата Парка, Джоша, описують як того, хто «виглядає білошкірим», тоді як азійські риси самого Парка подані так, ніби вони негативно впливають на його зовнішність — на відміну від рис брата. Також тхеквондо неправильно написано як «taekwando» і в одному місці подано як взаємозамінне з кунг-фу (хоч перше є корейським бойовим мистецтвом, а друге — китайським).