Йоахім Геммерлінг (; 9 березня 1901 - 5 серпня 1980) датсько-німецький біолог, який вперше встановив, що ядро клітини контролює розвиток організмів. Harris, Henry (1982). Joachim Hammerling. 9 March 1901-5 August 1980. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 28: 110—126. doi:10.1098/rsbm.1982.0005. JSTOR 769894. Його експерименти із зеленими водоростями Acetabularia стали класичними модельними об'єктами для сучасних клітинно-біологічних досліджень.
Біографія
Йоахім Август Вільгельм Геммерлінг народився 9 березня 1901 року в Берліні. Він здобув освіту в Берлінському університеті та Марбурзькому університеті. Докторський ступінь він отримав у 1924 році.
З 1924 по 1931 рік він був науковим асистентом в Інституті біології кайзера Вільгельма , а з 1931 по 1940 рік — лектором. У 1940 році він став директором Німецько-італійського інституту морської біології. У 1942 році він став доцентом морської біології в Берлінському університеті, а потім у 1946 році очолив Інститут біології кайзера Вільгельма в Лангенаргені-на-Бодензее. З 1949 по 1970 рік він обіймав посаду директора Інституту морської біології імені Макса Планка, а зрештою вийшов на пенсію в 1970 році.
У 1970 році його було обрано іноземним членом Лондонського Королівського товариства .
Йоахім Хеммерлінг помер 8 серпня 1980 року і знайшов свій останній спочинок на цвинтарі Целендорф.
Експерименти з ацетабулярією
Хеммерлінг почав вирощувати ацетабулярію в лабораторіях у 1930-х роках. "生物学", Peter H. Raven, George B. Johnson. 清华大学出版社, 2002. p. 280. ISBN 7-302-05428-2, ISBN 978-7-302-05428-3."Systematics and age of the Dasycladales" Archived 2012-08-20 at the Wayback Machine, Sigrid Berger. Heidelberger Institut für Pflanzen-wissenschaften. 2006. ISBN 2-916733-01-9.
Там він виявив, що рослина має одну клітину, а ядро завжди розташоване в ризоїді . Потім він почав вивчати ролі ядра та цитоплазми, експериментуючи з ацетаблярією."Invitation to Biology", Helena Curtis, N. Sue Barnes. Macmillan, 1994. p. 93. ISBN 0-87901-679-5, ISBN 978-0-87901-679-1.
У 1938 році, працюючи в Інституті біології кайзера Вільгельма, Геммерлінг отримав грант від відділу біології Третього рейху, який очолював Конрад Мейєр, на вивчення виключно впливу ядра на розвиток."Surviving the swastika: scientific research in Nazi Germany", Kristie Macrakis. Oxford University Press US, 1993. p. 124. ISBN 0-19-507010-0, ISBN 978-0-19-507010-1.
Прорив 1943 року Новаторський експеримент відбувся у 1943 році, коли він визначив роль ядра."Cell and Molecular Biology", Pragya Khanna. I. K. International Pvt Ltd, 2008. p. 221. ISBN 81-89866-59-1, ISBN 978-81-89866-59-4. У своїх експериментах він видалив ядро з певного виду Acetabularia під назвою A. crenulata та прищепив його на клітину іншого виду Acetabularia під назвою A. mediterranea , у якого Хеммерлінг видалив певні частини організму. Невдовзі після цього mediterranea регенерувала видалені частини, але з характеристиками виду crenulata.
Цей експеримент продемонстрував, що ядро містить генетичну інформацію та контролює розвиток. "Salters-Nuffield advanced biology: AS student book", Salters-Nuffield. Heinemann, 2005. p. 119. ISBN 0-435-62857-7, ISBN 978-0-435-62857-4. Експеримент також довів існування морфогенетичних речовин, які згодом стануть відомими як і-РНК.
Вшанування
Завдяки його роботі з ацетабулярією, коли в 1970-х роках у Тихому океані було виявлено новий вид цієї рослини, його назвали на честь Геммерлінга A. haemmerlingii.
Примітки