Технострес – це негативний психологічний стан, що виникає внаслідок взаємодії людини з новими або складними інформаційно-комунікаційними технологіями. Він пов’язаний із труднощами адаптації до швидких технологічних змін і проявляється у вигляді психологічного, емоційного, поведінкового та фізіологічного напруження.

На відміну від ергономіки, яка вивчає фізичну взаємодію людини з технічними засобами, технострес зосереджується на зміні поведінки та психічного стану людини внаслідок використання сучасних технологій у професійному та побутовому середовищі.

Люди зазнають техностресу, коли не здатні адаптуватися до використання інформаційних технологій здоровим способом. Це може супроводжуватися нав’язливою потребою постійно бути онлайн, оперативно реагувати на робочі повідомлення, виконувати багатозадачну роботу та працювати в умовах постійного інформаційного потоку, що зменшує час для зосередженого мислення й творчого аналізу.

Крейг Брод, лідер у галузі досліджень техностресу, стверджує, що технострес – це «сучасна хвороба адаптації, спричинена нездатністю справлятися з новими комп’ютерними технологіями здоровим способом».Brod, Craig. Technostress: The Human Cost of the Computer Revolution. Reading, Mass: Addison Weslety, 1984. Перші наукові дослідження техностресу з’явилися у сфері управлінських інформаційних систем. Вони показали, що технострес є небажаним явищем, спричиненим використанням комп’ютерів, планшетів, смартфонів та інших цифрових пристроїв.Tarafdar, M., Ragu-Nathan, T.S., Ragu-Nathan, B. and Tu, Q., The Impact of Technostress on Productivity, Journal of Management Information Systems, Summer 2007 Однак новіші дослідження в цій галузі вказують на те, що технострес має як позитивні, так і негативні аспекти.Califf, C.B., Sarker, S., Sarker, S. "The Bright and Dark Sides of Technostress: A Mixed-Methods Study Involving Healthcare IT", MIS Quarterly, 2020 Дослідження також показують, що технострес залежить від статі, віку та комп’ютерної грамотності. Жінки відчувають менший технострес, ніж чоловіки; люди старшого віку відчувають менше техностресу на роботі, ніж молодші; а люди з високим рівнем комп’ютерної грамотності демонструють нижчий рівень техностресу.Ragu-Nathan, T.S., Tarafdar, M., Ragu-Nathan, B. and Tu, Q., Consequence of Technostress in End Users: Conceptual Development and Empirical Validation, Information Systems Research, December 2008, 19, 4, 417-433. Tarafdar, M, Tu, Q., Ragu-Nathan, T.S and Ragu-Nathan, B.S. Crossing over to the “Dark Side”: Examining Creators, Inhibitors and Outcomes of Technostress, Communications of the ACM (Contributed Research Article), September 2011. Maier, C., Laumer, S., Eckhardt, A., and Weitzel, T. Giving too much Social Support: Social Overload on Social Networking Sites, European Journal of Information Systems (EJIS). doi: 10.1057/ejis.2014.3.

Перше використання терміна У 1984 році Крейг Брод визначив технострес як «сучасну хворобу адаптації, спричинену нездатністю людини здоровим чином справлятися з новими комп’ютерними технологіями». Brod, C. (1984). Technostress: The human cost of the computer revolution. Reading, MA: Addison-Wesley. У подальших дослідженнях технострес розглядається як форма психічного стресу, пов’язаного з використанням технологій, що може супроводжуватися підвищеним фізіологічним та емоційним збудженням.

У сучасних наукових підходах технострес визначається як сукупність фізичного, поведінкового та психологічного напруження, що виникає у відповідь на залежність від інформаційно-комунікаційних технологій, зростання складності комп’ютерних систем і прискорення робочих змін, спричинених ІКТ. Лінн Атанасофф і Мелісса Венейбл пропонують розглядати технострес у межах трьох ключових вимірів: транзакційного та суб’єктивно сприйнятого стресу, біологічних реакцій організму та впливу на професійне здоров’я.

Симптоми та наслідки Технострес проявляється як психологічними, так і фізіологічними симптомами. До них належать безсоння, дратівливість, зниження концентрації уваги, фрустрація, підвищена кількість помилок у прийнятті рішень та зниження продуктивності праці.

Найбільшу групу ризику становлять працівники, які постійно використовують цифрові технології на робочому місці. Тривала робота з комп’ютерними моніторами пов’язується з підвищеним емоційним напруженням та стресом.

Потенційні причини техностресу

Швидкі темпи розвитку технологій Відсутність належної підготовки з використання технологій Збільшене робоче навантаження Відсутність стандартизації в технологіях Проблеми з надійністю апаратного та програмного забезпечення

Аспекти техностресу

Фізичні аспекти включають напруження очей, біль у спині, головний біль, скутість плечей, біль у шиї, біль у суглобах, сухість у роті та горлі, м'язову напругу, дискомфорт у шлунку, травми, пов'язані з клавіатурою, біль у грудях, прискорене серцебиття, синдром подразненого кишечника, підвищений кров'яний тиск та утруднене дихання. Емоційні аспекти включають дратівливість, втрату самовладання, високий рівень тривожності при відриві від монітора комп'ютера, почуття байдужості, розчарування, брак вдячності, депресію, почуття провини, страху, параною, яка призводить до уникнення комп'ютерів, та негативне ставлення. Психологічні аспекти включають перевантаження інформацією, яке необхідно знайти, проаналізувати, оцінити та застосувати у правильному контексті з ресурсами, неповну роботу та рутинну роботу, що призводить до фрустрації при неповній зайнятості або коли виконана робота включає лише рутинні операції, безпеку зайнятості, коли люди бояться, що комп'ютери можуть замінити людські ролі, професійну заздрість, спричинену технологічною компетентністю, демотивацію через тривалі періоди будь-якої технологічної діяльності, невизначеність щодо посадової ролі, спричинену збільшенням часу роботи з технологіями.

Чинники формування техностресу

«Технологічне перевантаження» описує ситуації, коли використання комп’ютерів змушує людей працювати більше та швидше. «Техноінвазія» описує «постійну відкритість», коли люди потенційно можуть бути доступні будь-де та будь-коли, і відчувають потребу постійно бути на зв’язку. Звичайний робочий день подовжується, офісна робота виконується в усілякі години, і майже неможливо «відірватися». «Технологічна складність» описує ситуації, коли складні комп’ютерні системи, що використовуються на роботі, змушують людей витрачати час і зусилля на вивчення та розуміння того, як використовувати нові програми та оновлювати свої навички. Люди вважають різноманітність програм, функцій та жаргону лякаючою і, як наслідок, відчувають стрес. «Техногенна невпевненість» пов’язана з ситуаціями, коли люди відчувають загрозу втратити роботу на користь інших людей, які краще розуміються на нових гаджетах та комп’ютерних пристроях. «Техногенна невизначеність» пов’язана з короткими життєвими циклами комп’ютерних систем. Постійні зміни та оновлення не дають людям можливості набути досвіду роботи з певною системою. Люди вважають це тривожним, оскільки їхні знання швидко застарівають, і їм доводиться дуже швидко та часто перевчатися.

Позитивні та негативні підпроцеси

Сучасні дослідження розглядають технострес як цілісний процес, що складається з двох підпроцесів: техноеустресу та технодистресу. Перший пов’язаний із позитивним сприйняттям технологічних викликів і може сприяти професійному розвитку. Другий виникає тоді, коли технології сприймаються як перешкода, що призводить до негативних психологічних станів та зниження ефективності. == Стратегії подолання труднощів Технострес можна лікувати, використовуючи зручне програмне забезпечення, навчаючи людей новим технологіям, а також створюючи кращий рівень впевненості, терпіння, стабільності та комунікації в робочому середовищі. Іншим варіантом є уникнення або обмеження використання технологій.

Способи усунення техностресу включають проведення заходів з управління стресом для зменшення та усунення проблеми техностресу, таких як фізичні вправи, медитація, прогресивна м'язова релаксація, позитивні розмови з собою, підтримка здоров'я та здорове харчування. Часті перерви від технологій, дотримання графіка, консультування, усвідомлення техностресу, встановлення командних стосунків з колегами можуть допомогти.

Див. також

Інформаційне перевантаження Технофобія Культурний шок

Примітки та посилання

Загальне

Califf, C. B., Sarker, S., & Sarker, S. (2020). The Bright and Dark Sides of Technostress: A Mixed-Methods Study Involving Healthcare IT. MIS Quarterly, Vol. 44, No.2, pp. 809–856. Tarafdar, M., Cooper, C.L., Stich, J. The technostress trifecta - techno eustress, techno distress and design: Theoretical directions and an agenda for research, Information Systems Journal, Volume 30, Issue 1, 2019 Bachiller, R. T. (2001): Technostress among library staff and patrons of the U. P. Diliman libraries. University of the Philippines, Diliman. Caguiat, C.A. (2001): Effects of stress and burnout on librarians in selected academic libraries in Metro Manila. University of the Philippines, Diliman. Dimzon, S. (2007): Technostress among PAARL members and their management strategies: a basis for a staff development program. PUP, Manila. Riedl, R., Kindermann, H., Auinger, A., Javor, A. (2012): Technostress From a Neurobiological Perspective: System Breakdown Increases the Stress Hormone Cortisol in Computer Users. Business & Information Systems Engineering, Vol. 4, No. 2, pp. 61–69. Riedl, R. (2013). On the Biology of Technostress: Literature Review and Research Agenda. The Database for Advances in Information Systems, Vol. 44, No. 1, pp. 18–55. Riedl, R., Kindermann, H., Auinger, A., Javor, A. (2013): Computer Breakdown as a Stress Factor during Task Completion under Time Pressure: Identifying Gender Differences Based on Skin Conductance. Advances in Human-Computer Interaction, Volume 2013, Article ID 420169.

Зовнішні посилання

Технострес та організація, автор Ніна Девіс-Мілліс Технострес у соціальних мережах