Мануе́ль Хосе́ Бла́нко-і-Куе́нса Енкала́да (; 21 квітня 1790 — 5 вересня 1876) — чилійський політичний та військовий діяч, перший Президент Чилі (обіймав посаду з титулом «Президент Республіки» у 1826 році), адмірал чилійського флоту.
Біографія Народився в Буенос-Айресі, в сім'ї іспанського чиновника та матері-чилійки. Здобув морську освіту в Іспанії. Під час Війни за незалежність іспанських колоній в Америці перейшов на бік патріотів.
Військова кар'єра У 1818 році брав участь у створенні національного флоту Чилі. Спільно з лордом Томасом Кокреном брав участь у звільненні прибережних районів Чилі та Перу від іспанських лоялістів.
У 1826 році він очолив експедицію на архіпелаг Чилое, який залишався останнім оплотом іспанців на території Чилі, і успішно приєднав ці території до республіки.
Політична діяльність Після відставки у 1826 році, Національний конгрес обрав Бланко Енкаладу тимчасовим президентом країни. Він став першою особою в історії Чилі, хто офіційно мав титул «Президент Республіки». Його правління тривало лише два місяці. Головним викликом стала спроба запровадження федеративного устрою (за зразком США), що призвело до політичної нестабільності. Через конфлікти з Конгресом та фінансові труднощі він подав у відставку.
Згодом обіймав посади міністра, дипломата (представляв Чилі у Франції та Римі) та сенатора.
Участь у війні проти Перуано-Болівійської конфедерації Під час війни 1836–1839 років командував чилійськими військами. Після підписання договору в Паукарпаті, який у Чилі визнали ганебним, він на деякий час відійшов від військових справ, але пізніше був повністю реабілітований.
Пам'ять На честь Мануеля Бланко Енкалади назвали кілька кораблів ВМС Чилі, зокрема бронепалубний крейсер та сучасний фрегат класу «Карел Дорман».
Див. також Тихоокеанська війна (1879—1884) Історія Чилі
Примітки
Література