Луле-саамська мова — саамська мова, поширена в історичному районі Луле-лаппмарк, зокрема вздовж річки Лулеельвен у Швеції (Норрботтен) та в норвезькій провінції Нурланн, зокрема в муніципалітетах Тюсфьорд, Хамарій і Серфо. Писемність - на основі латинського алфавіту. Кількість носіїв мови — не більше 2000 осіб.
Писемність Писемність — на основі розширеного латинського алфавіту. Додаткові знаки — Ń/ń для носового звуку [ŋ] (як в англійському слові song) і Á/á.
Статус, сучасний стан мови Луле-саами є другою за кількістю носіїв саамської мови. Нею розмовляють 1500—2000 осіб, проте серед молодшого покоління кількість тих, хто розмовляє рідною мовою, скорочується. У 1983 році мова була стандартизована і з того часу ведеться робота щодо її збереження. Велику роль у цьому процесі відіграє Árran, луле-саамський культурний центр у селищі у комуні Тюсфьорд. Árran займається виданням книг, при центрі діють навчальні курси луле-саамської мови. На стадії розробки знаходиться великий проект Sámasta — онлайн-курс луле-саамської мовиSámasta . З 1999 року культурним центром видається науково-популярний журнал , в якому публікуються статті луле-саамською, норвезькою та шведською мовами (статті норвезькою та шведською мають анонси луле-саамською).
16—17 лютого 2012 року в шведському Йоккмокку відбулася конференція, присвячена луле-саамській мові. На ній обговорювалися методики навчання мови, в тому числі дистанційні способи навчання, а також проблеми нестачі викладачів і навчальних матеріалів.
Лінгвістична характеристика
Відмінки У луле-саамській мові є сім відмінків:
Називний
Використовується в підметі та присудку, не має афіксів. Іменниковий відмінок множини збігається за формою з родовим відмінок однини.
Родовий
Родовий відмінок однини не має афіксів і збігається з називним множини. Родовий відмінок множини утворюється додаванням -j. Родовий відмінок використовується для позначення володіння, з прийменниками і післяйменник.
Знахідний
Відмінок прямого доповнення. Утворюється в однині додаванням -v, а в множині -t перед суфіксом множини -j.
Інесив
Використовується для позначення місця або власника. В однині утворюється додаванням -n. У множині утворюється додаванням -n перед суфіксом множини -j.
Ілатив
Використовується для позначення напрямку, одержувача та непрямого доповнення. Утворюється в однині додаванням -j, а в множині -da перед суфіксом множини -i (збігається з знахідним відмінка множини).
Елатив
Використовується для позначення походження. В однині утворюється додаванням -s. У множині утворюється додаванням -s перед суфіксом множини -j.
Комітатив
Використовується для вказівки, спільно з ким або чим відбувається дія. В однині утворюється додаванням -jn, у множині — додаванням -j (збігається з родовим відмінкам множини).
Займенники Особисті займенники мають три числа — однину, двоїну і множину. У таблиці показані особисті займенники в називному і родовому/знахідному відмінках. переклад Називний переклад родовий 1-ша особа (од.ч.) я mån мій muv 2-а особа (од.ч.) ти dån твій duv 3-тя особа (од.ч.) він, вона sån його, її suv 1-ша особа (дв.ч.) ми (двоє) måj наш (двох) munnu 2-а особа (дв.ч.) ви (двоє) dåj ваш (двох) dunnu 3-тя особа (дв.ч.) вони (двоє) såj їх (двох) sunnu 1-ша особа (мн.ч.) ми mij наш mijá 2-а особа (мн.ч.) ви dij ваш dijá 3-тя особа (мн.ч.) вони sij їх sijá У наступній таблиці представлено відмінювання особистих займенників першої особи двоїстої та множинної числа: Єдине Подвійне Множинне Називний sån såj sij Родовий suv sunnu sijá Знахідний suv sunnuv sijáv Інесив sujna sunnun siján Ілатив sunji sunnuj sidjij Елатив sujsta sunnus sijás Комітатив sujna sunnujn sijájn
Дієслова У луле-саамській мові дієслова мають такі форми:
3 особи : перша, друга і третя 4 способи : дійсний, наказовий, умовний і потенційний 3 числа : єдине, подвійне та множинне 4 форми часу : 2 простих (минулий і не минулий) і 2 складних (перфект і давно минулий час).
Негативні форми дієслів У луле-саамській, як і в інших саамських, і навіть у балтійсько-фінськиє мовах, існують особливі негативні дієслівні конструкції, що відмінюються за способами (означений, наказовий і оптативний), особами (перша, друга і третя) і числами (однина, двоїна і множина).
Примітки
Література
Grundström, Harald: Lulesamisches Wörterbuch Kintel, Anders 1991: Syntaks og ordavledninger i lulesamisk . Kautokeino : Samisk utdanningsråd. Spiik, Nils-Erik: Lulesamisk grammatik Wiklund, KB 1890: Lule-lappisches Wörterbuch . Helsinki: Suomalais-ugrilaisen seuran toimituksia ; 1
Посилання
Sámásta Lule Sami lessons and resources Морфологічний analyzer для Lule Sami Language generator для Lule Sámi Lule Sámi grammar in Norwegian (Currently only covers pronouns). Ådå Testamennta The New Testament in Lule Sámi (PDF)