Гамбйонг () — це форма класичного яванського танцю, що походить з регіону Суракарта, провінція Центральна Ява, Індонезія. Цей танець виконується як привітання для зустрічі гостей та на урочистих заходах.

У 2016 році Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії офіційно визнало танець Гамбйонг нематеріальною культурною спадщиною провінції Центральна Ява, у категорії «Виконавське мистецтво» під номером 244/P/2016Tari Gambyong referensi.data.kemendikdasmen Процитовано 11.12.2025.

Опис Спочатку танець Гамбйонг використовувався в сільськогосподарських ритуалах, спрямованих на забезпечення родючості рису та щедрого врожаю За часів правління Пакубувани IX (1861—1893) цей народний танець вдосконалили, щоб зробити його придатним для виконання серед знаті. А на початку ХХ століття він уже був популярним, його виконували перед гостями в офіційному палаці й резиденції герцога Мангкунегара в місті Суракарта.

У 1950 році Ньї Бей Мінторарас, викладач танців з палацу Мангкунегаран, створив «стандартизовану» версію гамбйонгу. Цей танець був настільки популярним, що для публічного споживання були розроблені інші версії.

Класичний Гамбйонг складається з різних елементів різних яванських народних танців Гамбйонг Пареаном та Гамбйонг Пангкур. Цей танець має традиційні основні танцювальні рухи народного танцю тайуб Спочатку гамбйонг танцювала одна танцюристка, але зараз його частіше виконують кількома танцюристками, додаючи елементи сценічного хореографії, щоб він включав переміщення по лініях та спільні рухи. Унікальність цього танцю полягає в рухах ніг, рук, тіла, а також голови. Погляд завжди слідує за кожним рухом рук. Крім того, гармонійні рухи ніг у ритмі роблять танець Гамбйонг красивим для спостереження. Одяг танцюристок традиційно має жовтий та зелений кольори, як символ розквіту й родючості.

Танець гамбйонг використовується для весільних прийомів та для вітання почесних або державних гостей.

Галерея

Див. також

Агир ава ве Хайтарма (танець) Джайпонган Чакалеле Саман (танець)

Примітки

Джерела

Widyastutieningrum, S.R. (2004). Sejarah Tari Gambyong: Seni Rakyat Menuju Istana. Penerbit Citra Etnika. Yogyakarta.

Посилання