Субхаш Как (; нар. 1947, Срінагар) — індо-американський науковець у галузі комп'ютерних наук та історичний ревізіоніст. Він є регент-професором (Regents Professor) Школи електротехніки та комп'ютерної інженерії в Університеті штату Оклахома в Стіллвотері, почесним запрошеним професором інженерії в Університеті Джавахарлала Неру, а також членом Консультативної ради з питань науки, технологій та інновацій при Прем'єр-міністрі Індії (PM-STIAC).
Как публікував роботи з історії науки, філософії науки, давньої астрономії та історії математики. Как також писав про археоастрономію та відстоював ідею корінних арійців (Indigenous Aryans). Багато вчених повністю відкинули його теорії з цих питань, а його праці піддавалися жорсткій критиці.
У 2019 році Уряд Індії нагородив його орденом Падма Шрі, четвертою за значущістю цивільною нагородою в Індії.
Ранні роки та освіта Как народився в родині Рама Натха Кака, державного ветеринарного лікаря, та Сароджіні Как у Срінагарі, Індія.Kak, S. The Circle of Memory. Mississauga, 2016 Його брат — комп'ютерний науковець Авінаш Как, а сестра — літературознавець Джайшрі Одін.Kak, Ram Nath. Autumn Leaves. Vitasta, 1995.
Как отримав ступінь бакалавра інженерії в Регіональному інженерному коледжі Срінагара (нині Національний технологічний інститут, Срінагар) і ступінь доктора філософії (Ph.D.) в Індійському технологічному інституті Делі в 1970 році.
Академічна кар'єра У 1975—1976 роках Как був запрошеним викладачем в Імперському коледжі Лондона та запрошеним дослідником у Bell Laboratories у Маррі-Гілл. У 1977 році був запрошеним дослідником в Інституті фундаментальних досліджень Тата в Бомбеї. У 1979 році приєднався до Університету штату Луїзіана в Батон-Руж, де був призначений заслуженим професором електротехніки та комп'ютерної інженерії імені Дональда К. та Елейн Т. Делон. У 2007 році він перейшов на факультет комп'ютерних наук Університету штату Оклахома в Стіллвотері.
Как запропонував ефективну тришарову архітектуру нейронної мережі прямого поширення та розробив чотири алгоритми класифікації кутів для її навчання. Попри критику за проблеми з масштабованістю, це привернуло увагу спільноти розробників електронного обладнання. Как стверджував, що існують межі штучного інтелекту і що він не може зрівнятися з біологічним інтелектом. Как критично ставився до узагальнення квантових обчислень до комерційних масштабів; він стверджує, що виправлення помилок значна проблема для масштабованості, хоча це є фундаментальним для універсальних обчислень.
Как є регент-професором Школи електротехніки та комп'ютерної інженерії в Університеті штату Оклахома в Стіллвотері, та почесним запрошеним професором інженерії в Університеті Джавахарлала Неру. Він також обіймає посаду почесного запрошеного професора медіа-досліджень в Університеті Джавахарлала Неру (JNU).
28 серпня 2018 року він був призначений членом Консультативної ради з питань науки, технологій та інновацій при Прем'єр-міністрі Індії (PM-STIAC).
Індологія
Корінне арійство Как передусім виступає за автохтонне походження індоаріїв із Пенджабу (гіпотеза «корінних арійців»), що суперечить науковому консенсусу щодо достовірності теорії індоарійських міграцій; Как вважає просування останньої теорії наслідком расистських тенденцій. Вчені зазначали, що його звинувачення не мають під собою жодних підстав, позбавлені критичного аналізу та передусім спрямовані на просування індуїстської зверхності.
Стародавня астрономія в Рігведі Как також стверджував, що знайшов докази передових обчислень та астрономії в Рігведі, що Норетта Кертге вважає «соціально-конструктивістською та постмодерністською атакою на сучасну науку». Він наполягає на тому, що ведичні вчені відкрили фізичні закони шляхом йогічної медитації, і що це є дійсним науковим методом, який може бути оцінений лише в межах парадигми ведичних припущень та тими, хто досяг йогічного просвітлення. За словами Міри Нанди, Как вірить у вищість індуїстів над мусульманами. У критиці 2004 року вона підсумувала деякі погляди Кака на це питання: за словами Кака, індуїсти будували «культурні імперії» без військових завоювань, на відміну від мусульманських «військових імперій», що покладалися на завоювання.
Огляд робіт
Археоастрономія — The Astronomical Code of the Rigveda У своїй книзі Как висуває припущення, що організація гімнів у Рігведі була продиктована астрономічним кодом, що стосується руху планет — тривалості сонячного та місячного року, відстані між Сонцем та Землею тощо. Потім він використовує це припущення, щоб стверджувати про існування традиції складної спостережної астрономії ще у 3000 або 4000 роках до н. е. Как також стверджує, що конструкція вогняних вівтарів була закодованим представленням їхніх астрономічних знань, і що ведична цивілізація знала про швидкість світла. Він підготував розділ про археоастрономічні об'єкти в Індії для тематичного дослідження «Heritage Sites of Astronomy and Archaeoastronomy in the context of the UNESCO World Heritage Convention», підготовленого для ЮНЕСКО Міжнародною радою з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) та Міжнародним астрономічним союзом (МАС).
Хоча інтерпретація Кака була включена в нещодавні огляди астрономії ведичного періоду в Індії та на Заході,In S. Wolpert (ed.), «Encyclopedia of India.» Scribner's, 2005. його хронологія та астрономічні розрахунки були розкритиковані кількома індологами, такими як Майкл Вітцель, та відомим істориком математики Кім Плофкер.
Аналіз Кака щодо передбачуваного зв'язку між номерами гімнів Рігведи та числовими значеннями планетарних періодів був заперечений Кім Плофкер, яка дійшла висновку, що статистична значущість цих збігів відсутня. Вітцель відкинув його аналіз як такий, що має кілька недоліків, та поставив під сумнів використання довільних множників для отримання результатів. Метод Кака залежить від структури Рігведи, відредагованої шакхами в пізній період Брахман, що припадає на індійський Залізний вік, коли вона була організована в мандали («книги»). За словами Вітцеля, це робить спробу Кака датувати текст помилковою, оскільки цей процес редагування відбувся набагато пізніше після складання окремих гімнів. Вітцель робить висновок, що вся проблема зводиться до надмірної інтерпретації деяких фактів, які були внутрішньо непослідовними, і у більшій мірі до креативності Кака, який був заздалегідь мотивований знайти докази астрономії в кожному вірші Рігведи. Міра Нанда детально розкритикувала довільний і абсурдний характер аналізу Кака і зазначила, що його метод є «вражаюче ситуативним» і «читається як нумерологія». М. А. Мехендале в рецензії в Annals of the Bhandarkar Oriental Research Institute розкритикував книгу за численні недоліки, які не витримують ретельної перевірки, і зауважив, що вона містить неточні та оманливі твердження. С. Г. Дані, лауреат премії Шанті Сварупа Бхатнагара, відкинув гіпотезу Кака як ненаукову та дуже спекулятивну, з надзвичайно розпливчастими деталями та статистично незначущими результатами.
Клаус Клостермайєр у своїй книзі «A Survey of Hinduism» похвалив Кака за відкриття «цілком нового підходу до вивчення ведичної космології з емпіричної астрономічної/математичної точки зору».Klaus Klostermaier, A Survey of Hinduism, Second Edition. State University of New York Press, 1995, pp. 129. Книги Клостермайєра піддавалися різкій критиці за пропонування проіндуїстських поглядів, які мають малу вагу в наукових колах.
Робота Кака вплинула на книгу Раджі Рам Мохан Роя 1999 року «Vedic Physics: Scientific Origin of Hinduism», яка намагалася довести, що Рігведа була закодована згідно із законами квантової фізики та фізики частинок. Как написав передмову до цієї книги, вихваляючи інтерпретації Роя як новий погляд на ведичну фізику. Міра Нанда, одна з найголовніших критиків Кака, зазначила, що результат є «ганебним приниженням фізики, а також Вед» і нагадує «марення божевільних».
In Search of the Cradle of Civilization Как був співавтором книги «In Search of the Cradle of Civilization» (У пошуках колиски цивілізації) разом з Георгом Феєрштейном і Девідом Фроулі, прирівнюючи ведичних аріїв до хараппців і, таким чином, беручи участь у політичних суперечках навколо теорії «корінних арійців».Edwin Bryant, The Quest for the Origins of Vedic Culture: The Indo-Aryan Migration Debate. Oxford University Press, 2001. Хронологія, підтримувана в цій книзі, базується на археоастрономічних даних, отриманих шляхом співставлення текстових посилань та археологічних залишків.
Рецензія індійського археолога М. К. Дхавалікара в Annals of the Bhandarkar Oriental Research Institute відзначила її як «чудово надрукований» внесок, який навів вагомі аргументи на користь їхньої автохтонної теорії проти гіпотез міграції, але вирішив промовчати про певні важливі аспекти, які потребують переконливого пояснення. Гай Бек висловив палку похвалу книзі у своїй рецензії в Yoga Journal. Клостермайєр та інші похвалили книгу. Према Курієн зазначила, що книга мала на меті відрізнити американських індуїстів-емігрантів від інших груп меншин, демонструючи їхні вищі расові та культурні зв'язки з європейцями.
Сприйняття Едвін Браянт називає його начитаним і красномовним представником гіпотези корінних арійців та інших питань, що стосуються давньоіндійської науки та культури.
Вчені повністю відкинули його теорії, а його праці були піддані жорсткій критиці. Було виявлено гостре викривлення фактів у поєднанні з помилковими спостереженнями, надзвичайно гнучким і часто самосуперечливим аналізом, вибірковим використанням даних та висуванням гіпотез, які легко спростувати. Його розуміння лінгвістики та подальші твердження були оскаржені. Роміла Тхапар називає Кака істориком-аматором, чиї погляди на цивілізацію Інду були маргінальними, та який був частиною групи, що більше займалася веденням політичних баталій під приводом історії. Майкл Вітцель зазначив, що він є ревізіоністом і частиною «тісно згуртованої групи, що займається самовихвалянням», члени якої часто пишуть разом і/або рясно копіюють і цитують один одного, перетворюючи всю сцену на практично нерозрізнену мішанину. Ґаррет Г. Фаган, відомий критик псевдоархеології, погодився з Вітцелем. Міра Нанда пише про те, що Кака шанують як стовпа Хіндутви та одного з провідних «інтелектуальних кшатріїв». Подібні занепокоєння щодо його приналежності до ревізіоністів на основі Хіндутви висловлювали й інші автори. У критиці хибних наукових обґрунтувань в ідеологіях і теоріях Хіндутви Алан Сокал саркастично розкритикував Кака як «одного з провідних інтелектуальних світочів діаспори індуїстського націоналізму». Кертге, а також Міра Нанда зауважили, що робота Кака просуває езотеричний псевдонауковий наратив на основі Хіндутви, який прагне знайти відносно просунуту абстрактну фізику у ведичних текстах і приписати індійську автохтонність санскритомовним індоаріям у спробі довести вищість стародавньої індуїстської цивілізації.
Див. також
Археоастрономія та ведична хронологія Теоретико-числове перетворення Гільберта Наукові війни Унарне кодування
Примітки
Джерела
Посилання
Публікації з фізики та інформатики в архіві ArXiv.org Інтерв'ю Deccan Chronicle Інтерв'ю Аарті Тіку Сінгха для Times of India