Георг Арнольд Карл фон Камеке (; 14 квітня 1817, Пазевальк — 12 жовтня 1893, Берлін) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Георг походив зі старовинного померанського дворянського роду Камеке. Він був сином майбутнього генерал-лейтенанта Георга фон Камеке (1770—1837) та його дружини Генрієтти Луїзи Кароліни, уродженої Леманн (1795—1878). Його брат Герман (1819—1889) також продовжив військову кар'єру та дослужився до звання генерала піхоти.

Після навчання в гімназії в Штеттіні, Камеке 1 січня 1834 року вступив до лав Прусської армії піонером у 2-му піонерському батальйоні. З 1 жовтня 1834 по 30 вересня 1836 року його відрядили до Об'єднаної артилерійської та інженерної школи для навчання, а 2 січня 1835 року його перевели до Гвардійської піонерської дивізії. Після успішного завершення навчання Камеке 29 вересня 1836 року було підвищено до другого лейтенанта, а згодом призначено до 1-ї інженерної інспекції. Він прослужив там трохи менше року, перш ніж повернутися до свого початкового підрозділу. Щоб поглибити свої знання, Камеке в наступні роки був відряджений на будівництво фортеці в Позені та на службу фортифікації в Кенігсберзі. 27 квітня 1848 року Камеке знову повернувся до 1-ї інженерної інспекції, обіймаючи посаду другого ад'ютанта. 1 липня 1848 року його було підвищено до першого лейтенанта, а через шість місяців став першим ад'ютантом.

12 жовтня 1850 року його було підвищено до гауптмана та переведено до Великого Генерального штабу. Через шість місяців Камеке був призначений до Генштабу 7-го армійського корпусу, де він залишався майже п'ять років. У званні майора він повернувся до Великого Генштабу та був відряджений до посольства у Відні до 15 березня 1858 року. Після короткочасного призначення до Генштабу 1-го армійського корпусу його 15 квітня 1858 року перевели до інженерного відділу Військового міністерства. У вересні 1858 року Камеке супроводжував принца Карла Прусського під час інспекційної поїздки до австрійського союзного контингенту. Після підвищення до оберстлейтенанта 31 травня 1859 року, Камеке був призначений начальником інженерного відділу 20 жовтня 1859 року, остаточно закріплений на посаді 3 травня 1860 року. У червні 1861 року його було підвищено до оберста та доручено командування Гренадерським полком «Король Фрідріх III» (2-й Сілезький) № 11. У березні 1863 року його призначили начальником Генштабу 8-го армійського корпусу. У 1865 році він дослужився до звання генерал-майора, а невдовзі після цього був призначений начальником штабу 2-го армійського корпусу.

Камеке брав участь в Австро-прусській війні як начальник штабу 2-го армійського корпусу. У 1867 році йому було доручено командування всім інженерним корпусом. У 1868 році його підвищили до генерал-лейтенанта.

Під час Французько-прусської війни Камеке, як командир 14-ї дивізії, керував битвою при Шпіхерні, а також відзначився під Коломбеєм та Гравелоттом. Після капітуляції фортеці Мец він захопив Тьйонвіль (Діденгофен), Монмеді та обложив Мезьєр. Ще до падіння Мезьєра його викликали до Версаля 23 грудня 1870 року, щоб взяти на себе командування інженерним штурмом Парижа. За свої заслуги в цій війні він отримав грант у розмірі 100 000 талерів. Він використав цю суму для придбання старих сімейних маєтків Гогенфельде та Нідергоф.

18 лютого 1871 року його було призначено начальником інженерного корпусу та генеральним інспектором фортифікацій.

9 листопада 1873 року Камеке змінив Альбрехта фон Роона на посаді військового міністра. 22 березня 1875 року його підвищили до генерала піхоти та призначили шефом 2-го Ганноверського піхотного полку № 77. 3 березня 1883 року він пішов у відставку зі своїх посад та відбув у свій маєток Гогенфельде поблизу Кольберга в Померанії.

Нагороди

Орден Святого Йоанна (Бранденбург) почесний лицар (1856) лицар справедливості (1876) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Вільгельма (Гессен), командорський хрест 2-го класу (19 січня 1863) Pour le Mérite з дубовим листям орден (20 вересня 1866) дубове листя (2 січня 1871) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест з мечами (26 березня 1871) Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою, дубовим листям і мечами (1871) великий хрест з мечами на кільці (26 вересня 1876) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест (1871) Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест з мечами (1871) Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 1872) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (16 листопада 1874) Орден Святого Олафа, великий хрест з мечами (Шведсько-норвезька унія; 1 червня 1875) Військовий орден Максиміліана Йозефа, командорський хрест (1 травня 1876) Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1876) Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест (1876) Орден Леопольда I, велика стрічка (Бельгія; 7 грудня 1876) Орден Чорного орла з ланцюгом орден (25 вересня 1879) ланцюг (1880) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (1880) Орден Білого Сокола, великий хрест (1881) Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою (6 березня 1883) Орден Почесного легіону, великий офіцерський хрест (Франція) Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японська імперія) Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу з мечами Медаль «За військові заслуги» (Ліппе) з мечами Орден Вендської корони, великий хрест із золотою короною Авіський орден, великий хрест (Португальське королівство) Орден Білого орла з мечами (Російська імперія) Орден Святої Анни 1-го ступеня з мечами (Російська імперія)

Примітки

Література Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632837, S. 220—233, Nr. 2572. Bernhard von Poten: Kameke, Georg von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 51, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, S. 27–29. Marcelli Janecki (Red. zug.): Jahrbuch des Deutschen Adels. Band 2, Vaterländische Verlagsanstalt W. T. Bruer, Berlin 1898, S. 175. Fritz von Kameke-Cratzig: Beiträge zur Geschichte der Familie von Kameke. C. G. Hendiß, Köslin 1892, S. 96 ff.

Посилання Georg von Kameke, Schlossarchiv.de.