Леонід Васильович Кіренський (, село Амга Якутської області Іркутського генерал-губернаторства, тепер Амгинського улусу Республіки Саха, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський вчений, кандидат фізико-математичних наук (1939), доктор фізико-математичних наук (1951), професор, член-кореспондент АН СРСР (1964), академік Академії наук СРСР (1968). Засновник красноярської фізичної школи та наукової школи з фізики магнітних полів. Депутат Верховної Ради СРСР 5—7-го скликання (в 1961—1969 роках). Герой Соціалістичної Праці (13.03.1969).

Життєпис Народився в родині «орного» селянина, колишнього унтер-офіцера козачих військ Василя Кіренського. У 1915 році помер батько. З 1915 року навчався в Амгінській церковнопарафіяльній школі, яку закінчив у 1919 році. У 1919 році разом із родиною переїхав до Якутська. У 1927 році закінчив середню школу ІІ-го ступеня в Якутську.

З 1927 року працював вчителем фізики та математики в російській дослідно-показовій школі Якутська. У 1928—1930 роках — вчитель середньої школи в місті Олекмінську Якутської АРСР. У 1930—1931 роках — вчитель школи в Якутську.

З 1931 до 1936 року — студент фізичного факультету Московського державного університету. З 1936 року навчався в аспірантурі Московського державного університету.

У 1937 році опублікував першу наукову роботу «Температурна залежність кривої намагнічування». У 1939 році захистив кандидатську дисертацію «Магнітокалоритмічний ефект при обертанні феромагнітного кристала в магнітному полі» в Московському державному університеті.

З 1939 року — асистент, з 1940 року — доцент Московського державного університету.

У вересні 1940 року відряджений на роботу в місто Красноярськ, де став доцентом, а з 1941 року — завідувачем кафедри фізики та деканом фізико-математичного факультету Красноярського державного педагогічного інституту. З 1942 року одночасно став керувати ще й кафедрою фізики у новоствореному Красноярському медичному інституті. У 1943 році організував магнітну лабораторію Красноярського державного педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1949 до 1969 року — голова Красноярського крайового комітету захисту миру.

У 1950 році захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження енергетичної структури феромагнетиків».

Потім — заступник директора Красноярського державного педагогічного інституту

З січня 1957 року був організатором та першим директором Інституту фізики АН СРСР Сибірського відділення в Красноярську. У липні 1961 року — організатор Першого Всесоюзного симпозіуму з фізики магнітних плівок у Красноярську. У 1963 році — ініціатор відкриття у Красноярську філії Новосибірського державного університету, де став професором.

Вперше розробив методи дослідження динаміки доменної структури в широкому інтервалі температур і методи одержання монокристалічних магнітних плівок феромагнітних металів та їхніх сплавів. Робив дослідження з питань керування біосинтезом фізико-технічними методами.

3 листопада 1969 року помер у Москві. Похований у Красноярському Академічному містечку. На могилі Кіренського в 1974 році встановили пам'ятник, що формою нагадує красноярські «Стовпи» (автори Сіліс, Лемпорт, Соколов).

Пам'ять Меморіальна дошка Л. В. Кіренському на будівлі факультету початкових класів Красноярського ДПУ імені В. П. Астаф'єва Іменем вченого названо вулицю в Красноярську Ім'я Кіренського носить Інститут фізики Сибірського відділення РАН у Красноярську; при інституті створено меморіальний музей. Стипендія Красноярського краю імені Кіренського за досягнення у галузі природничих наук. Ім'я Кіренського носить Амгінський ліцей в Амгінському районі Республіки Саха (Якутія). Ім'ям Кіренського названо вулицю в селі Амга.

Основні праці Кіренський Л. Магнетизм. Академія наук СРСР. 2-ге вид., перероб. та дод. Москва, 1967. 196 с. Кіренський Л., Дрокін А., Лаптей Д. Температурний магнітний гістерезис феромагнетиків та феритів. Академія наук СРСР, Сибірське відділення. Новосибірськ, 1965. 160 с. Кіренський Л. Феромагнетизм та його застосування. Москва, 1957. 104 с. Список праць Л. В. Кіренського. Академія наук СРСР. Москва, 1982.

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (13.03.1969) орден Леніна (13.03.1969) орден Трудового Червоного Прапора (3.12.1961) медалі

Примітки

Джерела Українська Радянська Енциклопедія. Том 5. Київ: Головна редакція УРЕ, 1980 Депутаты Верховного Совета СССР 6-го созыва. Москва, 1962 Биография Леонида Васильевича Киренского