Конфлікт між четниками та НВАЮ — протистояння між комуністичними партизанами (Народно-визвольною армією Югославії, НВАЮ) і монархічними четниками (Югославською армією на батьківщині) під час Другої світової війни в Югославії за владу і майбутнє країни. До листопада 1941 року партизани і четники виступали разом проти країн Осі. Однак ідеологічні розбіжності (монархісти проти комуністів) та різні цілі швидко призвели до розриву. У деяких джерелах конфлікт між партизанами та четниками називають «братовбивчою» або «громадянською війною». Особливістю цього конфлікту є те, що він проходив в умовах окупації та розділеної країни.
Четники, спочатку не визнаючи комуністів, прагнули відновлення довоєнної монархії, тоді як партизани Тіто бачили майбутнє у комуністичному режимі. Спочатку четники були визнані законним збройними силами Королівства Югославія. Велика Британія та США розглядали четників як своїх природних союзників, а комуністичні ідеї партизанських ватажків і промосковська спрямованість керованого Тіто руху, природно, були для них неприйнятні. Союзники постачали четникам зброю, а ті в свою чергу допомагали солдатам із західних країн антигітлерівської коаліції. Так четники переховували і переправили за лінію фронту кілька сотень американських і британських пілотів, літаки яких були збиті на Балканах.
Перелом розпочався лише на рубежі 1943-44 років, коли четники остаточно дискредитували себе погромами і етнічними чистками несербського населення, а партизани-комуністи перетворилися на головну силу опору. Тому на початку 1944 року четники втратили підтримку західних союзників, які остаточно переорієнтувалися на Тіто.
До того ж частина четників перейшла на відверто колаборантські позиції (наприклад формування Кости Печанаца), остаточно переростаючи наприкінці війни в антипартизаньських поліцаївTomasevich, Jozo; War and revolution in Yugoslavia, 1941–1945: occupation and collaboration, Volume 2; Stanford University Press, 2001 ISBN 0-8047-3615-4 ..
Після війни четники деякий час вели боротьбу проти комуністичного режиму Югославії. Очільник четницького руху, Драголюб Михайлович і кілька його вірних прихильників були зарештовані югославськими органами держбезпеки. У березні 1946 року Михайлович був засуджений за звинуваченням у співпраці з нацистами і в скоєнні воєнних злочинів проти мирних жителів, а в липні був страчений (реабілітований посмертно в 2015 році). Судові процеси над четниками тривали до 1957 рокуТимофеев, А.Ю.; Драгишич, О.; Тасич, Д. Война после войны. Движение сопротивления на Балканах 1945—1953 гг.. — М.: Вече, 2020. — c. 103.
Хронологія 1941 2 листопада — .
1942 11-18 березня — .
1943 26-27 грудня — четниками скоєне прихильників та посібників комуністичних партизанів у поселенні Болеч під Белградом.
1944 5 липня — 4 серпня — участь четників в . 8-9 вересня — .
Джерела Значение слова «Четники» в Большой Советской Энциклопедии Гибианский, Леонид. Югославия в период Второй мировой войны // Югославия в XX веке. Очерки политической истории / Никифоров К. В. (ответственный редактор). — М.: Индрик, 2011. — С. 305—522. — 888 с. — ISBN 978-5-91674-121-6. Гибианский, Леонид. Вторая Югославия. Глава 1. По советскому образцу: первые годы коммунистического правления // Югославия в XX веке. Очерки политической истории / Никифоров К. В. (ответственный редактор). — М.: Индрик, 2011. — С. 525—566. — 888 с. — ISBN 978-5-91674-121-6.
Примітки