Закон про незалежність Федерації Малая 1957 року (5 та 6 Єлиз. 2, гл. 60) — акт парламенту Сполученого Королівства, що набув чинності 31 липня 1957 року.
Закон передбачав положення для того, щоб 31 серпня 1957 року Малайська Федерація (раніше протектовані держави Джохор, Кедах, Келантан, Негері-Сембілан, Паханг, Перак, Перліс, Селангор та Теренггану) та поселення Пінанг і Малакка створили незалежну суверенну державу та стали членом Співдружності Націй; до цього Малайська Федерація (раніше Малайські штати) була повністю самоврядною британською колонією.
Історія Малайський Союз виник у 1946 році. Він був заснований Британською Малаєю та складався з Федеративних Малайських Штатів (Перак, Селангор, Негері-Сембілан, Паханг), Нефедеративних Малайських Штатів (Кедах, Перліс, Келантан, Теренггану, Джохор) та поселень протоки Пенанг і Малакка. У результаті серії угод між Британією та Малайським Союзом 1 лютого 1948 року Малайський Союз був замінений Малайською Федерацією.
Після масштабної роботи зі стабілізації політичної ситуації та зменшення расової напруженості,31 серпня 1957 року британський уряд нарешті поступився повною автономією Малайської федерації, і країна здобула незалежність на чолі з першим прем'єр-міністром Тунку Абдул Рахманом, який залишався на посаді до 1970 року.
Див. також
День незалежності (Малайзія) Малайська декларація незалежності
Примітки
Посилання
База даних статутного права Великої Британії: Закон про незалежність Федерації Малаї 1957 року Хронологічна таблиця статутів ; HMSO, Лондон. 1993. ISBN 0-11-840331-1