Енн Скотт ( 3 листопада 1965) — французька письменниця, представниця напряму соціального реалізму, творчість якої присвячена сучасній молоді. Її другий роман «Суперзірки» набув у Франції культового статусу.
Біографія Дитячі роки майбутня письменниця провела в Парижі (Франція). Її мати, росіянка за походженням, була фотографкою, батько — француз, займався бізнесом і захоплювався колекціонуванням творів мистецтва.
У віці 17 років вона переїхала до Лондона (Англія). Певний час заробляла собі на життя грою на барабанах у місцевих рок-гуртах. Згодом, протягом двох років, працювала демонстраторкою одягу. У вісімдесятих була однією з перших татуйованих моделей, котрі представляли прет-а-порте та кутюрLe Monde, 20 серпня 2001. Коли їй виповнився 21 рік, повернулася до Парижу та захопилася написанням літературних творів.
Наразі Енн Скотт є авторкою десяти романів, серед яких «Суперзірки», що став культовим і був перекладений на кілька мов. На відміну від попередніх творів соціальної тематики, притаманних авторці, роман «Кортекс» про теракт на церемонії вручення премії «Оскар» у Лос-Анджелесі. Наступний роман «Благодать і темрява» висвітлює темукіберспостереження та боротьби з джихадівською пропагандою в соціальних мережах разом із групою французьких громадян під назвою Katiba des Narvalos.
Останній роман письменниці «Зухвалі» опубліковано у 2023 році. Ця оповідь про життя на самоті біля моря забезпечила їй здобуття «Премії Ренодо» у Франції.
Вона також є співавторкою пісні Paradize для однойменного альбому французького гурту Indochine, що у Франції вийшов накладом понад мільйон.
Особисте життя Енн Скотт відома своїми бісексуальними романами та романтичними стосунками з кількома рок-музикантами. Протягом трьох років письменниця зустрічалася з французьким діджеєм Sextoy. Коли він помер, вона присвятила йому пісню у своєму третьому музичному альбомі Superstars.
Перш ніж стати відомою та почати публікуватися, майбутня авторка романів ділила помешкання у Парижі з французькою письменницею Вірджині Деспентес. Вона була близькою подругою Дола Кіма та Лі Александра Макквіна, яким присвятила статті у французькому журналі Libération.
Контроверсії Частина французької гей- та лесбійської спільноти не сприйняла відкриту позицію новелістки після того, як та на знімальному майданчику французького телешоу «Nulle Part Ailleurs» заявила, що вважає гомосексуальність «незрілістю»: «Бісексуальність скоріше допомагає підтримувати певний життєвий баланс, на відміну від гомосексуальних стосунків, яким, як на мене, все ж таки притаманна певна патологія».
Бібліографія Опубліковано (французькою мовою) Назва 1996 рік Асфіксія 2000 рік Суперзірки 2002 рік Поусьєр д'анж 2004 рік Пір світу 2005 рік Героїня 2008 рік Жувальні гумки не є біорозкладаними 2010 рік А ла фольє юнес 2017 рік Кора 2020 рік Благодать і темрява 2023 рік Ле-Інсолянти
Примітки