Нілар Тейн (; ) — бірманська активістка руху за демократію та політична ув'язнена у 2008—2012 роках. Amnesty International вважає її в'язнем сумління.

Повстання 8888 року та подальші арешти Родом з Янгона, Бірма. Зі своїм майбутнім чоловіком, К'яв Мін Ю (знаний як Ко Джиммі), брала участь у продемократичному повстанні 8888 1988 року, виступаючи проти правління військової диктатури Державної ради з відновлення правопорядку. 1990 року ув'язнена на два місяці за участь у протестах. У грудні 1996 року заарештована за організацію протестів і засуджена до десяти років позбавлення волі, які відбувала у в'язниці Тхаявадді. Вона повідомляла про знущання та сексуальні домагання з боку персоналу під час відбування покарання, заявивши, що «за керівництва начальника в'язниці У Він Мьїнта засуджені за зґвалтування, утримувалися поруч з жіночим корпусом… Працівники в'язниці та ці в'язні приходили і підглядали за нами, коли ми купались». Її звільнили у 2003 році. 2005 року одружилася з К'яв Мін Ю. Приблизно тоді ж приєдналася до новоствореної Студентської групи «Покоління 88».

Роль у протестах 2007 року У серпні 2007 року в Янгоні спалахнули антиурядові протести (знані як «Шафранова революція» через активну участь у них буддійських ченців) у відповідь на зростання цін на паливо та сировинні товари. На знак протесту проти політики уряду Нілар Тейн організувала марш, у якому взяло участь приблизно 500 осіб. Під час розшукових дій поліції організаторів протесту Нілар Тейн переховувалася. Її чоловіка заарештували в ніч проти 21 серпня та відправили до в'язниці Інсейн.

У травні народила доньку, Ф'ю Най Чжі Мін Ю, і переховуватися з немовлям стало надто важко, вона залишила дитину на виховання свекрам. Задля уникнення арешту протягом року часто змінювала місце перебування та номери мобільних телефонів; вона розповіла журналісту, що в якийсь момент їй вдалося втекти від арешту на рикші. У березні 2008 року організація «Людина в біді» ушанувала Нілар Тейн, разом з політичними в'язнями Су Су Нвей та Пху Пху Тхін, нагородою «Homo Homini». 19 червня 2008 року опублікувала редакційну статтю в англомовній тайській газеті «The Nation», в якій висловила протест проти ставлення уряду Бірми до жінок та дітей: «Коли уряд сам є порушником прав людини та винуватцем зґвалтувань й інших форм гендерно зумовленого насильства, хто захистить жертв? Хто покладе край їхній трагедії? Хто забезпечить радісне возз'єднання матерів з їхніми дітьми?».

Арешт, суд і ув'язнення 10 вересня 2008 року заарештована дорогою до матері політичного в'язня, Анта Бве К'яу, в Янгоні. 11 листопада разом з її чоловіком й іншими членами групи «Покоління 88» Хтаєм К'юе, Мі Мі та десятьма активістами засуджена за чотирма пунктами звинувачення у «незаконному використанні електронних засобів масової інформації» й «створенні незаконної організації». Їх засудили до 65 років ув'язнення у в'язниці Таєт.

У січні 2009 року її родина дізналася про те, що у неї розвинулася виразкова хвороба, і висловила стурбованість можливим погіршенням її здоров'я. У грудні 2010 року родина Нілар Тейн повідомила, що тюремна адміністрація заборонила їм побачення, навіть з її дитиною. У відповідь Нілар Тейн оголосила голодування.

Звільнення 13 січня 2012 року звільнена разом з чоловіком в рамках масового президентського помилування політичних в'язнів. Після звільнення вона сказала газеті «The Irrawaddy»: «Я щаслива і буду дуже рада побачити свою родину. Ми будемо брати участь у демократичних реформах разом з тіткою [Аун Сан Су Чжі]».

Геноцид рохінджа У вересні 2017 року, у розпал геноциду рохінджа (жорстокого переслідування переважно мусульманської меншини М'янми, рохінджа), Нілар Тейн сфотографували в супроводі та під наглядом групи схожих солдатів Татмадау. Вона допомагала їм у поїздці регіоном конфлікту, штатом Ракайн у М'янмі. Була серед групи з 88 активістів «Покоління миру та відкритого суспільства», які виступили на пресконференції 13 вересня 2017 року, на якій опублікували письмову заяву, спростувавши версію подій, висвітлену у провідних міжнародних ЗМІ, і в якій одна з головних фігур групи опублікувала заяву, в якій фактично підтримала цивільний уряд М'янми в його жорсткому ставленні до рохінджа«Activists championed by rights groups have history of anti-Rohingya messaging,» 24 May 2020, Frontier Myanmar, retrieved 1 June 2020«88 Generation Peace and Open Society Stand by Govt on Rakhine,» 13 September 2017, The Irrawaddy, retrieved 1 June 2020.

Примітки

Посилання