Гаїм Цві Лернер (; 24 квітня 1815, Дубно, Волинська губернія, Російська імперія — 6 квітня 1889, Житомир, Волинська губернія, Російська імперія), також відомий під абревіатурою Хацаль (), — граматик івриту, письменник, поет і вихователь українського єврейського походження.

Біографія

Гаїм Цві Лернер народився в Дубно на Песах 1815 року. Його рання освіта була зосереджена на вивченні Біблії та Талмуду під керівництвом батька. У віці тринадцяти років він одружився. У 1833 році Лернер став учнем , який зібрав групу маскілім у Дубно для вивчення граматики та філософії івриту. Він переїхав до Одеси в 1835 році та вступив до зразкової школи , де Сімха Пінскер навчав його граматиці івриту. Під час перебування там він також досконало опанував російську, німецьку, французьку та італійську мови.

У 1838 році Лернер повернувся до Дубна та став вчителем івриту. Він викладав у Радзивилові з 1841 по 1849 рік, а 16 листопада 1849 року був призначений урядовим вчителем єврейської народної школи в Бердичеві. У 1851 році він обійняв посаду вчителя івриту в рабинській школі в Житомирі, залишаючись на цій посаді до закриття школи урядом 1 липня 1873 року.

Спадщина Лернера в галузі граматики івриту перш за все пов'язана з його роботою «Море ха-Лашон». Написана доступним, чистим івритом, книга перейняла структуру граматичних підручників з європейських мов, пропонуючи студентам доступніший спосіб вивчення мови порівняно з попередніми підручниками. Праця також відзначається тим, що надає перевагу класичній мові перед . Перше видання було опубліковано в Лейпцигу в 1859 році, за ним було ще шість видань за життя Лернера, і ще більше — після його смерті.

Окрім своєї граматичної книги, Лернер написав «Diḳduḳ leshon Aramit» (Варшава, 1875) — граматику арамейської мови; Ma'amar toledot ha-diḳduḳ (Відень, 1876); і переклад «Diḳduḳ leshon Talmud Bavli» (Санкт-Петербург, 1880). Серед його неопублікованих рукописів були «Ялкут» — збірка до Біблії та Раші, а також критичні та літературні есеї; «Арба' міддот», твір про ; та переклад на іврит Едварда Юнґа разом з іншими віршами. Він також часто писав статті та вірші для єврейської преси, включаючи журнали Га-Маґід, , , і .

Вибрані публікації

Примітки

Посилання Works by Ḥayyim Zvi Lerner at the National Library of Israel