Яків Наумович (Нафтулович) Гузман (13 травня 1913, Житомир - лютий 1990, Москва) - радянський архітектор, спеціаліст з проєктування громадських будівель. Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1975).

Біографія Я. Н. Гузман народився 13 травня 1913 року в ЖитомиріМатериалы к биографиям московских архитекторов — ветеранов труда. Выпуск 7. — М.: Союз архитекторов СССР, Моск. орг. СА СССР, 1992. — С. 81.</span></ref>. У 1937 році закінчив архітектурний факультет Одеського будівельного інституту. У 1940 році закінчив факультет архітектурного вдосконалення Московського архітектурного інституту (Москва, зараз Росія). Працював разом з архітекторами: В. Д. Кокорін, Г. П. Гольц, Л. В. Руднєв, М. Я. Гінзбург, А. В. Власов, А. Ф. Хряков. У роки німецько-радянської війни брав участь у проєктуванні та будівництві великого військового заводу, за що був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради СРСР.

У 1945 році вступив до Спілки архітекторів СРСР. Брав участь у проєктуванні у Москві висотної будівлі на Смоленській площі та готелю «Україна». Потім працював на будівництві Палацу культури та науки у Варшаві, спроєктував ресторан для зали конгресів. За це був нагороджений пам'ятною медаллю ПНР.

З 1962 році Я. Н. Гузман тривалий час працював головним архітектором проєктів у майстерні № 4 Моспроекта-3, очолював бригаду архітекторів. Брав участь у проєктуванні та будівництві стадіону імені В. І. Леніна в Лужниках (Москва), санаторію в Єсентуках (Ставропольський край, нині Росія), житлового будинку в Кисловодську, житлових комплексів у Волгоградському районі Москви, лікарень, кінотеатрів, житлових будинків на Ленінському проспекті (Москва).

У 1970-х роках бригада Я. Н. Гузмана займалася будівництвом у районі Лісопаркового захисного поясу Москви: в Одинцовському та Ленінському районах Московської області. Зокрема, було збудовано будівлю міськкому КПРС та виконкому міськради в Одинцово (2-я премія та диплом Держбуду), будівлю клубу-їдальні для дому творчості письменників у Передєлкіно (почесний диплом Держбуду) та інтернат для старих комуністів у Передєлкіно.

Створений Я. Н. Гузманом проєкт забудови центральної садиби радгоспу «Московський» (початок 1970-х; спільно з К. Бравіним) оцінювався як "один із найпомітніших радянських зразків містобудівного рішення селища"Калмыкова В. Н. Архитектура советского села. — М.: Стройиздат, 1975. — С. 106. . Він був нагороджений 2-ю премією та медаллю ВДНГ на всесоюзному конкурсі-огляді. Побудований у 1974 році за його проєктом лабораторний корпус Московської міської станції переливання крові (вулиця Полікарпова, 14; спільно з К. М. Бравіним) був відзначений премією Ради Міністрів СРСР 1975 року. Цей корпус став прототипом подібних споруд як у Москві, і в інших містах СРСР.

Був ученим секретарем архітектурно-технічної ради інституту «Моспроект-3» та членом бюро секції Московського відділення Спілки архітекторів інституту (СРСР).

1988 року вийшов на пенсію. Помер на початку лютого 1990 року від інсульту.

У Москві (Росія) жив за адресою: Семенівський Вал, будинок 10.

Цитати Я. Н. Гузман казав:

Примітки