Біляєв Олександр Семенович (*30 грудня 1939 — 21 жовтня 2025) — український археолог, кандидат історичних наук (1980). Дослідник доби пізньої бронзи Лівобережної України, фахівець з консервації та збереження пам’яток будівництва античної доби.
Біографія Біляєв О.С. походив із козацького роду Біляїв, одного з трьох, що заснували хутір Землянки на Донеччині, а народився 30 грудня 1939 р. в м. Вороніж, в родині кадрового військового. По закінченні Другої світової війни родина повернулася в Україну, до Києва. Вищу освіту Олександр отримав на історичному факультеті Воронезького державного університету. 1969 р. молодий історик повернувся до Києва, де пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. До 1981 р. працював у відділі первісної археології. Саме тоді розгорнулися масштабні дослідження на новобудовах України й за два роки, під керівництвом доктора історичних наук Д.Я.Телегіна стає заступником начальника експедиції «Дніпро-Донбас» (1971—1975 рр.). Надалі О. Біляєєв, вже досвідченим дослідником, очолює Донецьку (1976), Полтавську (1980), Черкаську (1982) новобудовні експедиції. 1980 р. він успішно захищає кандидатську дисертацію «Пізній період епохи бронзи пограниччя степу та лісостепу у Дніпровському Лівобережжі».
В 1980-1981 рр. працює науковим співробітником-консультантом Президії АН УРСР. У 1982–1983 рр. — старший науковий співробітник Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. У 1987–1991 рр. — відділу наукової інформації з суспільних наук Інституту філософії АН УРСР.
Практично з відновленням незалежності Біляєв О.С. повертається до Інституту археології старшим науковим співробітником у відділ археології Нижнього Побужжя — історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України. Саме на руїнах Ольвії розкрився ще один талант Олександра Семеновича — він освоїв нову для себе професію реставратора, а в 1994 р. — очолив сектор консервації та реставрації згаданого відділу. Певний час дослідник виконував обов’язки завідувача відділом. Від 15 травня 2000 р. він знаходився на заслуженій пенсії.
Працюючи над виконанням наукових тем заповідника, дослідник розробив методику консервації та відновлення античних будівель. Завдяки його наполегливості та зусиллям, і — практично всюди за його безпосередньої участі, в заповіднику «Ольвія», на острові Березань, античній Тірі, а також на середньовічних пам’ятках в містах Очакові та Білгород-Дністровському було врятовано — частково відреставровано та музеєфіковано чималу кількість будівель, які перебували в аварійному, а подекуди і в практично знищеному стані. Завдяки його праці понад 50 будівель культового, житлового та виробничого призначення вже залучено до туристичних маршрутів.
Помер 21 жовтня 2025 року.
Наукові праці О. С. Біляєв, автор 25 наукових праць: Розкопки поселення доби бронзи поблизу с. Йосипівка // Археологія. — 1977. — № 22. — С. 40-48; Нові дані про бондарихинську культуру // Археологія. — 1984. — № 46. — С. 73—79; Про методику консервації і реставрації камінних будівельних залишків Ольвії / О.С. Бєляєв, А.І. Кудренко // Археологія. — 1994. — № 2. — С. 103-111. Некоторые вопросы консервации и реставрации строительных комплексов Ольвии // Ольвийские древности. — К., 2009.
Джерела Біляєв Олександр Семенович // Інститут археології Національної академії наук України. 1918—2014 / Гол.редактор — П. П. Толочко. — : ВД «АДЕФ-Україна», 2015. — 668 с. — С.344. Фіалко О.Є., Буйських А.В., Отрощенко В.В. До 75-річчя Олександра Семеновича Біляєва // Археологія. — 2015. — № 1. — С. 150-152.
Примітки