Рольф Лю́двіг По́ле (; 4 січня 1942, Берлін, Німецька імперія — 7 лютого 2004, Афіни, Греція) — західнонімецький терорист, член ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної армії» (RAF).
Життєпис Народився в сім'ї мюнхенського професора права Рудольфа Поле, навчався в мюнхенській Максиміліанській гімназії, де був членом Ліберального союзу студентів Німеччини (), що виник наприкінці 1960-х років і згодом став частиною Позапарламентської опозиції. У 1967 очолив студентське самоуправління Мюнхенського університету Людвіга — Максиміліана.
Після замаху на марксистського соціолога, політика і одного з лідерів студентського руху Руді Дучке у квітні 1968 року, з огляду на хвилю судових процесів проти учасників демонстрацій Поле заснував «Юридичну допомогу Позапарламентської опозиції». У 1969 році засуджений до 15 місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення за участь у спорудженні барикад під час великодніх заворушень 1968 року. Хоча Поле так і не довелося відбувати покарання, вирок сприяв тому, що пізніше він приєднається до кола лівих терористів.
17 грудня 1971 року Поле, замаскованого під перукою, заарештували в магазині зброї в Ульмі за махінації з дозволами на зброю. Поле купив щонайменше 32 пістолети та револьвери й понад 1000 патронів для «Фракції Червоної армії», використавши підробні документи для купівлі зброї. Деякі з них були знайдені під час арештів Андреаса Баадера, Гудрун Енслін, Яна-Карла Распе та інших терористів.
У 1974 році засуджений до шести з половиною років ув'язнення за членство в злочинному угрупованні, незаконному володінні зброї та підтримці «Фракції Червоної армії», хоча останнє на суді він заперечував. Коли суддя попросив його надати інформацію про себе, він зачитав текст пісні Ріо Райзера «Mein Name ist Mensch» ().
У березні наступного року разом з іншими терористами RAF Вереною Беккер, Габріеле Крьохер-Тідеманн, Інгрід Зіпманн і Рольфом Гайслером Поле був звільнений з в'язниці в обмін на німецького політика Петера Лоренца, викраденого «Рухом 2 червня». Терористів вивезли до Південного Ємену в супроводі священника й колишнього мера Берліна Генріха Альберца.
З Ємену Поле відбув до Греції, де в липні 1976 року його знову заарештували. Спочатку вищий грецький суд Ареопаг відмовився видавати злочинця, але після втручання канцелярії в Бонні й оновлення складу суду погодився на запит німецького уряду про екстрадицію. Поле доставили літаком до Німеччини й помістили у в'язницю Штраубінг, звідки у 1982 році його звільнили після шести років ув'язнення.
Два роки по тому він остаточно оселився в Греції, де одружився і працював викладачем німецької мови та перекладачем, поки не захворів на рак. Помер 7 лютого 2004 року в Афінах після тривалої хвороби. За іншими даними, причиною смерті став СНІД.
Публікації
Примітки