Операція «Мідас» — розслідування антикорупційних органів НАБУ та САП щодо можливого розкрадання великої суми грошей в енергетичній сфері України під час Російсько-української війни, розпочате 2024 року.
За даними НАБУ, розслідування тривало 15 місяців, було проведено понад 70 обшуків і збережено 1000 годин аудіозаписів розмов учасників афери, а також вилучено $4 млн. Операцію «Мідас» називають одним із найгучніших антикорупційних розслідувань воєнного часу в Україні.
Передісторія 22 липня 2025 року ВРУ прийняла Закон 4555, що мав на меті обмежити права антикорупційних органів НАБУ та САП. Після антиурядових протестів закон був скасований, а незалежність органів відновлено. Цьому передували слідчі дії та обшуки у представників НАБУ, а двох детективів НАБУ, Руслана Магомедрасулова і Віктора Гусарова, затримано на підставі звинувачень у можливій співпраці з Росією. За даними СБУ, Магамедрасулов був у тісному контакті з колишнім депутатом ОПЗЖ, агентом ФСБ Росії Федором Христенком, який «відповідав за посилення російського впливу на НАБУ» ще з 2020 року. За словами детектива НАБУ Олександра Абакумова, Магомедрасулов брав безпосереднє розслідування в операції «Мідас».
Історія 10 листопада 2025 року детективи НАБУ одночасно провели обшуки у кількох топчиновників і бізнесменів. За даними слідства, корупційна схема діяла у державній компанії «Енергоатом» — операторі українських атомних електростанцій, що генерує понад половину електроенергії країни. Група осіб взяла під контроль закупівлі «Енергоатому» і вимагала від підрядників відкати (хабарі) у розмірі 10–15 % від вартості кожного контракту. Тих, хто відмовлявся, могли заблокувати оплати за виконані роботи або виключити зі списку контрагентів компанії. Як з'ясувало НАБУ, ця практика отримала внутрішню назву «Шлагбаум» — натяк на штучні бар'єри для бізнесу, які долалися тільки за хабарі. НАБУ називає викриту організацію «високорівневим злочинним угрупованням» у сфері енергетики та оборони, яке займалося корупцією, відмиванням коштів і незаконним збагаченням.
НАБУ опублікувало записи розмов з липня, вересня та жовтня 2025 року. На цих плівках фігуранти (використовуючи умовні позивні) говорять про суми відкатів та плани щодо багатомільярдних проєктів. В одному епізоді двоє співрозмовників жаліються, що з попереднього контракту на суму понад 3 млрд грн вони отримали «лише» близько $90 тис. відкату, і вирішують відкласти новий контракт на 4 млрд грн, щоби підвищити «тариф» хабаря з 10 до 15 %. Цей діалог відбувався у вересні 2025 року — проєкт стосувався будівництва захисних споруд для енергооб'єктів під час масованих російських обстрілів. 10 жовтня 2025 року, коли президент скликав нараду щодо захисту енергетичної інфраструктури, члени групи паралельно радилися, як збільшити свій відсоток на будівництві укриттів на Хмельницькій АЕС.
За даними НАБУ, її учасники почали діяти на самому початку повномасштабної війни, скориставшись потребами у швидких закупівлях для енергетики та оборони. Війна вимагала укріплення енергооб'єктів, термінового ремонту мереж після обстрілів, закупівель палива тощо — злочинна група перетворила цю потребу на можливість для збагачення. Підвищення тарифів на електроенергію улітку 2023 року також зіграло їм на руку: коли для населення встановили новий тариф 4,32 грн/кВт·год, «Енергоатом» раптом почав отримувати прибутки та величезні додаткові кошти.
За даними НАБУ, ключовий фігурант «Мідаса» Ігор Миронюк понад 10 років був помічником проросійського депутата Андрія Деркача, який багато років мав вплив у секторі енергетик, а згодом був звинувачений у державній зраді та співпраці з російськими спецслужбами. Офіс у центрі Києва, який належав родині Деркача, використовувався як «конвертцентр» для відмивання грошей у цій схемі. В ньому вели «чорну бухгалтерію» щодо відкатів і переводили їх у готівку через мережу «фірм-прокладок» за кордоном. Частина операцій проходила у Москві.
11 листопада 2025 року НАБУ та САП повідомили колишньому віцепрем'єр-міністру України про підозру у незаконному збагаченні. Кабінет міністрів достроково припинив повноваження наглядової ради компанії «Енергоатом». Під час обшуків НАБУ виявило понад 500 досьє на працівників НАБУ та САП, а також на депутатів. Фігуранти стежили за детективами НАБУ та їхнім пересуванням по Києву через базу «Безпечне місто».
12 листопада 2025 року ВАКС відправив ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка під варту до 8 січня з заставою 126 млн грн. Виконавчого директора з безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова затримали на 60 діб із заставою 40 млн грн. Ігора Фурсенка суд взяв під варту до 8 січня 2026-го з заставою 95 млн грн. За даними слідства, він був бухгалтером «бек-офісу» Енергоатому. На записах НАБУ він скаржився співрозмовнику, що йому було важко нести в коробці 1,6 млн (ймовірно — доларів).
Підозрювана Леся Устименко була затримана з заставою 25 млн грн. 2023 року Устименко стала власницею паркомісця в будинку у середмісті Києва, де був розташований «бек-офіс», згаданий у розслідуванні НАБУ. Чоловік Лесі є громадянином Росії. За даними журналістів Радіо Свобода, щонайменше до 2015 року він регулярно їздив до Росії, тоді ж отримав український паспорт.
12 листопада Гринчук подала заяву про відставку.
13 листопада 2025 року ВАКС взяв під варту Людмилу Зоріну з заставою 12 млн грн. За даними слідства, Зоріна займалася обліком підконтрольних компаній, підготовкою документів і звітності, контролем довіреностей та особисто брала участь у легалізації коштів.
Президент Зеленський підписав рішення РНБО, запровадивши санкції проти громадян Ізраїлю Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Компанія «Вангар» зі статутним капіталом в 1000 грн, створена в травні 2025 року, внесла за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну 25 і 12 млн грн застави.
14 листопада 2025 року Зеленський виключив Галущенка та Гринчук із ради РНБО. НАБУ та САП вручили Чернишову клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Заступник прокурора САП Андрій Синюк звільнився з посади.
Прокурор САП Сергій Савицький заявив, що Міндіч мав вплив на міністра енергетики Галущенка і на міністра оборони Умєрова. Зокрема, лобіював поставки бронежилетів, що не відповідали заявленим характеристикам.
17 листопада 2025 року Голова НБУ Дмитро Олійник на засіданні Тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки, повідомив, що в Україні не існує реєстру для ідентифікації походження конкретних купюр іноземної валюти, що були вилучені під час операції. Голова Держслужби фінмоніторингу України Філіп Пронін повідомив, що «по фігурантах справи, по фізичних особах немає жодної підозрілої операції».
22 листопада Міндіча та Цукермана оголосили у розшук, вони вважаються зниклими з 20 листопада і такими, що переховуються від органів досудового розслідування. 24 листопада за Ігоря Фурсенка («Рьошика») було внесено 95 млн грн застави, це зробили представники компанії «Варус Сінерджі».
25 листопада Антикорупційний комітет ВРУ провів засідання за участі НАБУ, САП, НАЗК, АРМА та СБУ щодо операції «Мідас». Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що в офісі Міндіча було виявлено 527 профайлів на посадовців, детективів, депутатів, міністрів, журналістів та силовиків деякі з документів мають грифи — «Для службового користування», що вказує на злив інформації представниками правоохоронних органів. Ці дані були в розпорядженні фігурантів вже 17 липня — за кілька днів до операції СБУ проти працівників НАБУ та САП.
У грудні НАБУ почало перевірку походження десятків мільйонів гривень, внесених як застави за підозрюваних у справі.
10 лютого 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що слідство у справі співпрацює з десятьма юрисдикціями, зокрема країнами ЄС. Також триває екстрадиційна процедура, зокрема, щодо Ізраїлю, де переховуються Міндіч та Цукерман.
10 лютого у керівника підрозділу детективів НАБУ, який займався розслідуванням справи, вдома виявили «прослушку», почато досудове розслідування.
15 лютого Галущенка було затримано при спробі виїзду з України. 16 лютого САП вручила йому підозру в рамках справи «Мідас» за звинуваченням у відмиванні коштів і участі в злочинній організації. 17 лютого ВАКС взяв Галущенка під варту з заставою 200 млн грн терміном до 15 квітня.
19 лютого НАБУ опублікувало плівки, які стосуються Галущенка (в матеріалах справи він згадується як «Сигізмунд») та його залученості до розкрадань. За даними НАБУ, у 2021—2025 роках злочинна організація відмила на користь Галущенка $12,9 млн. Гроші здебільшого накопичувалися на рахунках фонду в Швейцарії, після чого переводилися на депозити, з яких родина Галущенка отримувала дохід. У НАБУ повідомили, що у лютому 2021 року на острові Ангілья за ініціативи учасників злочинної організації зареєстрували фонд, що мав залучити $100 млн «інвестицій». Фонд очолив давній знайомий підозрюваних, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед «інвесторів» фонду були Карлсон (Тимур Міндіч) та Шугермен (Олександр Цукерман) а також родина Галущенка.
10 червня 2026 року Служба безпеки України затримала Василя Веселого за підозрою про причетність до Міндічгейту.Служба безпеки України затримала бізнесмена Василя Веселого
Головні фігуранти розслідування НАБУ офіційно не називало прізвища підозрюваних одразу, однак медіа і політики оприлюднили імена, назвавши лідером злочинної організації Тімура Міндіча — співвласника студії «Квартал 95» та давнього друга Зеленського. За даними НАБУ, на записах фігуранти називали Міндіча позивним «Карлсон». 1 грудня ВАКС заочно заарештував Міндіча, який на цей час вже виїхав з України.
Другий ключовий учасник — Ігор Миронюк, колишній чиновник і зв'язковий між бізнесом та владою. У 2023—2025 роках він був радником міністра енергетики Галущенка. За даними слідства, Миронюк виконував роль «смотрящого» за атомною енергетикою: користуючись зв'язками в Міністерстві й на «Енергоатомі», він допомагав призначати «потрібних людей» на ключові посади та впливав на блокування чи проведення платежів. На плівках НАБУ Миронюк фігурує під позивним «Рокет» (). Миронюк понад 10 років працював помічником Андрія Деркача, колишнього нардепа України, що став сенатором Росії й отримав звинувачення в державній зраді в Україні. Офіс, пов'язаний з Деркачем, використовувався для відмивання коштів, а отримані кошти виводилися у готівку через мережу підставних компаній, зокрема в Москві.
Третя фігура — Дмитро Басов — виконавчий директор із питань фізичного захисту та безпеки «Енергоатому». Басов раніше працював правоохоронцем: очолював управління Генеральної прокуратури по боротьбі зі злочинними організаціями. У 2019 році його звільнили через корупційні скандали, але він домігся поновлення через суд і отримав компенсацію за «вимушені» прогули. Згодом Басов перейшов до «Енергоатома». НАБУ зафіксувало, що Басов безпосередньо займався вимаганням і збором грошей з підрядників разом із Миронюком. В аудіоперехопленнях він мав прізвисько «Тенор». Його дружина Басова Наталія протягом двох років придбала елітну квартиру в київському ЖК White Lines (площею 70 м² вартістю щонайменше $140 тис.), а також кілька люксових авто — зокрема Mercedes GLE 300d (2023), Range Rover (2019) та Mercedes GLC 220d (2025). Загальна вартість придбаного майна — $360 тис., офіційних доходів, які б пояснювали такі витрати, в родини не було. 12 листопада Басов отримав звинувачення у розкраданнях, арешт на 60 діб із заставою 40 млн грн.
Окремо стоїть питання можливої ролі Германа Галущенка — міністра енергетики України у 2021—2025 роках. Станом на 21 листопада, йому не оголошували підозр, але його ім'я неодноразово звучало в контексті розслідування. Галущенко очолював Міненерго майже чотири роки великої війни, а влітку 2025-го, після відставки уряду, став міністром юстиції України. 10 листопада 2025 року НАБУ провело обшуки у Галущенка і його колишнього радника Миронюка. На чергових аудіозаписах з'являється позивний «Професор» — за даними журналістів, це Галущенко.