Микола Ульянович Турута (17 лютого 1911, Карабутове — 15 липня 1984, Київ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1973). Учасник німецько-радянської війни.

Життєпис Народився 17 лютого 1911 року в селі Карабутове Конотопського повіту Чернігівської губернії.

У 1936 році закінчив Свердловський гірничий інститут. У 1936—1941 році працював на промисловому та гідротехнічному будівництві в Казахській РСР та Російській РФСР. Учасник другої світової війни. У 1946—1960 роках працював у Свердловському гірничому інституті. З 1960 по 1976 рік був старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії інституту «УкрНДІ­проєкт». З 1976 по 1984 року був старшим науковим співробітником-консультантом Від­діле­н­ня геодинаміки вибуху Ін­ституту геофізики АН УРСР.

Помер 15 липня 1984 року в Києві.

Нагороди Нагороджений двома медалями «За бойові заслуги», двома орденами Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За оборону Кавказу», медаллю «За визволення Варшави», медаллю «За взяття Берліна», медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1944 рр.».

Примітки

Джерела