FP-2 — український ударний БпЛА середнього класу (middle strike), розроблений компанією Fire Point. Він є адаптацією попередньої моделі FP-1, яка призначалася для далекобійних ударів.
За офіційною інформацією, FP-2 створений для виконання ударних завдань поблизу лінії бойового зіткнення, зменшивши дальність польоту на користь підвищеної бойової частини та можливості ройового застосування (тобто запуску кількох дронів для спільної атаки).
Історія розробки Розробка FP-2 розпочалась у 2025 році. Презентація відбулась у вересні 2025 року на міжнародній виставці у Польщі.
Бойове застосування У вересні 2025 цей БпЛА був застосований на полі бою — зокрема, атаковано позиції російської розвідувально-ударної групи «Рубікон» поблизу Селидового. У жовтні FP-2 уразили бази РФ на окупованій території, а у листопаді ССО дронами уразили нафтобази та потяги з пальним у Криму. 10 листопада Українські Сили спеціальних операцій у Криму завдали удару по об’єктах нафтобази «Гвардійська» біля села Кар’єрне дронами FP-2.
У ніч на 16 грудня 2025 року підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів FP-2 завдали ударів по російських військових об’єктах у населеному пункті Благодатне. Внаслідок атаки було уражено ангар, де зберігалася реактивна система залпового вогню БМ-27 «Ураган», а також позиції екіпажів цих систем.
У 2026 році українські безпілотники типу FP-2 уразили будинки в селі Рівнопілля Запорізької області, де розміщувалися оператори російських безпілотних літальних апаратів. Удари були спрямовані на пункти управління та позиції фахівців з експлуатації ворожих дронів. Деталі щодо точної дати, кількості уражених осіб чи інших наслідків у публічному доступі не розголошувалися.
У ніч на 20 лютого 2026 року оператори ударних дронів 1-го окремого центру БпС Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ, уразили три російські зенітні ракетні комплекси «Тор-М2» на тимчасово окупованій території Запорізької області. Ураження здійснено ударними дронами FP-2.
14 березня 2026 року оператори дронів ССО ЗСУ оприлюднили відео зі знищенням пускової установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер» на тимчасово окупованій території Криму поблизу села Вишневе. Машина була виведена з місця постійної дислокації в район пуску, замаскована в лісосмузі, споряджена ракетами та готувалася до передпускового обслуговування для удару по території України. Ураження здійснено кількома ударними дронами FP-2.
27 квітня 2026 року українські ударні дрони уразили російську реактивну систему залпового вогню Торнадо-С поблизу тимчасово окупованого Мелітополя. Ураження було здійснено дроном middle-strike типу FP-2. Російська РСЗВ знаходилася на автошляху Е58 між селами Чехоград і Удачне. Зафіксовано влучання в бойову машину, яка, ймовірно, готувалася до пуску або щойно здійснила залп.
9 вересня 2026 року Сили безпілотних систем ЗСУ знищили палубний винищувач Су-33 на аеродромі «Витязево» в Краснодарському краї РФ. Про ураження повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. Ймовірно, літак знищили ударним дроном середньої дальності FP-2. На супутникових знімках від 10 вересня видно, як росіяни прибирають залишки винищувача (зокрема крило) за допомогою екскаватора.
Технічні характеристики Офіційні деталі засекречені, але за оцінками експертів маємо такі орієнтовні характеристики:
Розмах крил: близько 2,5 м. Вантаж/бойова частина: приблизно 105 кг (авіабомба ОФАБ-100-110-ТУ). Дальність польоту: до ~200 км. Можливість ройового застосування для подолання ворожої ППО
Варіанти та модифікації
У травні 2026 року компанія Fire Point представила модернізовану версію ударного дрона FP-2 зі збільшеною бойовою частиною. Модернізований FP-2 здатен нести 200 кг бойової частини на дальність 370 км. Завдяки зміні конструкції крила та переходу на власні двигуни вдалося суттєво підвищити бойову ефективність при збереженні прийнятної вартості.
Крім того, FP-2 може використовуватися як носій FPV-дронів-перехоплювачів та авіаційних некерованих ракет.
Див. також
FP‑1 — попередня модель дрона, далекобійний ударний БпЛА українського виробництва.
Примітки
Посилання