Олексій Миколайович Хорват ( 22 грудня 1836 — 1926 ) — російський патолог, професор Казанського університету. Член II Державної думи від Херсонської губернії.
Біографія Православний. Із спадкових дворян Херсонської губернії. Землевласник Олександрійського повіту (120 десятин при маєтку Литвинки), домовласник Казані (10 будинків).
Закінчив Рішельєвський ліцей та військове училище. Юнкером 1-го гусарського Сумського полку він брав участь у Кримській війні.
Звільнившись у відставку через хворобу, зайнявся сільським господарством у своєму маєтку. 1865 року закінчив Київський університет з медичного факультету. З 1869 по 1882 рік власним коштом продовжував освіту за кордоном, слухаючи лекції в найкращих європейських університетах та відвідуючи наукові центри та клініки. У 1876 році захистив магістерську дисертацію «Про охолодження поперечно-смугастих м'язів жаби» та був затверджений Радою Київського університету у ступені доктора медицини.
У 1882—1896 роках був ординарним професором Казанського університету по кафедрі загальної патології. Став одним із піонерів досліджень у галузі терморегуляції . Опублікував ряд робіт з фізіології м'язів та дихання.
Обирався почесним мировим суддею міста Казані два триліття (1889—1892, 1895—1898) і гласним Казанської міської думи.
У жовтні 1896 був звільнений з університету «внаслідок боротьби з адміністрацією». Вийшовши у відставку, повернувся до свого маєтку Херсонської губернії та присвятив себе медичній практиці та дослідам над тваринами. У жовтні 1902 року, за поданням фізико-математичного факультету Казанського університету, його знову обрали професором Казанського університету на кафедрі фізіології, проте не був затверджений міністерством.
У лютому 1907 був обраний членом II Державної думи від Херсонської губернії. Входив до фракції октябристів. Восени того ж року балотувався до III Державної думи по 1-му з'їзду міських виборців Казані, проте не пройшов.
За деякими даними, після Жовтневої революції Хорват заарештовувався, а його маєток був зруйнований.
Помер від черевного тифу в Олександрії 1926 року.
Нагороди
Світло-бронзова медаль «На згадку про війну 1853—1856 рр.» на Андріївській стрічці.
Твори
Об охлаждении поперечно-полосатых мышц лягушки. Киев, 1876; Об отношении общей патологии к физиологии // Учебные записки Казанского университета. 1883; К учению о корневой силе: О движении воды по растению // Труды Казанского общества естествознания. 1893; О гипертрофии сердца: Из лекции по общей патологии. Казань, 1895; Zur Physiologie der tierischen Warme // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1872; Zur Lehre vom Winterschlafe // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1872; Über das Verhalten der Frosche gegen die Kälte // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1873; Zur Kälteanasthesie // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1873; Zur Physiologie der Darmbewegungen // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1873; Zur Lehre von der Elastizität // Zentralblatt für die medizienische Wissenscraft. 1873; Zur Abkühlung der Warmblüter // Pfluger’s Archiv. 1876. XII; Beiträge zur Physiologie der Respiration // Pfluger’s Archiv. 1876. XIII; Beiträge zur Lehre über die Würzelkraft. Bewegumg des Wassers in der Pflanzen. Strasbourg. 1877; Über den Einfluss der Ruhe und der bewegung auf das Leben // Pfluger’s Archiv. 1878; Beitrag zur Lehre über den Winterschlaf // Würzburgische physisch-medizinische Verhandlung. 1878. XII.
Джерела
Государственная дума Российской империи: 1906—1917. — Москва: РОССПЭН, 2008. Казанский государственный медицинский университет (1804—2004): Заведующие кафедрами и профессора: Биографический словарь. – Казань: Магариф, 2004.