Юстина Бач (; 1962, Варшава) — польська співачка, авторка пісень, мовознавиця, перекладачка пісень з французької та російської мов і викладачка французької мови у Французькому інституті у Варшаві.
Життєпис Вона є випускницею Інституту прикладної лінгвістики Варшавського університету. Брала участь у вокальних майстер-класах Студії пісні при студентських клубах «Hybrydy» та «Remont» у Варшаві, закінчила майстер-класи з вокалу у краківському «Pałac pod Baranami», потім продовжила навчання співу та гри на гітарі в рамках індивідуальних занять. У 1990–1995 роках співпрацювала з Народним театром у Кракові, у 1997–2001 роках – з Театром GO у Варшаві, протягом багатьох років була пов'язана з «Piwnica na Wójtowskiej» та співпрацювала з Театром Кам'яниця у Варшаві. Співала у Франції, Німеччині, Швейцарії, США. Паралельно вона викладає французьку мову у Французькому інституті у Варшаві. Створила концерти-спектаклі: «Даліда Пісня кохання» (2017), «Femmes, тобто жінки» (2018) — прем'єри в Театрі Кам'яниця у Варшаві та «Едіт Піаф і Вони — Азнавур, Монтан, Мустакі...» (2023) за участю Кріса Шіттуллі. Є співавторкою сценарію фільму, присвяченого професору Ірені Гумл-Бач, під назвою «Краса, зачарована в предметах». Є дочкою Ірени Гумл та Анджея Бача.
Дискографія «Tête-à-tête» (2006) «Świerkowa 1» (2009) «Brassens Mon Amour» (2009) «Brassens Echos du monde» (2011) «Empatik» (2013) «Francuska chanson française» (2014) «Wiatr z obcych stron» (2015) «Brassens zaśpiewany» (2015) «Dalida pieśń miłości (Dalida chant d'amour)» (2017) «Piwniczka pod szlafroczkiem» (2018) «Dalida pieśń miłości. Koncert w Polskim Radiu Lublin» (2019) «Femmes czyli kobiety» (2019) «Kocham świat. Justyna Bacz dzieciom» (2021)
Нагороди
1984: Фестиваль пісень Леонарда Коена в Кракові – I премія (у дуеті з Кубою Міхальським) 1989: Огляд пісень Жоржа Брассана в Познані – відзнака за інтерпретацію та власний переклад 1990: Всепольський фестиваль французької пісні в Любіні – I премія в категорії аматорів 1991: Всепольський фестиваль французької пісні в Любіні – II премія в категорії професіоналів 1991: Фестиваль французької пісні в Шатору – II премія за пісні, складені Єжи Клузовічем на вірші Поля Елюара та власний текст 2013: XXVII Фестиваль Днів Жоржа Брассана в Парижі (Journées Georges Brassens) Приз глядацьких симпатій 2018: французький Орден мистецтв і літератури в званні кавалера (Chevalier dans l'Ordre des Arts et des Lettres) за просування французької культури в Польщі та видатний внесок у зміцнення зв'язків між Польщею та Францією 2020 Grand Prix асоціації (і журналу) «Les Amis de Georges» за жіночу інтерпретацію творчості Жоржа Брассана для іноземних виконавиць 2022: III премія в Плебісциті глядацьких симпатій за найкращу прем'єрну пісню в концерті «Прем'єри OPPA 2022» на Міжнародному фестивалі бардів OPPA 2022
Примітки
Посилання