Калько Микола Іванович (8 травня 1957, село Воронинці Черкаської області) — видатний український мовознавець, доктор філологічних наук, професор. Дослідник української мови, зокрема граматики, аспектології та когнітивної лінгвістики.
Біографія Микола Іванович Калько народився в селі Воронинці Чорнобаївського району Черкаської області. У 1964–1972 роках навчався у Воронинській восьмирічній школі, а потім — у Мельниківській середній школі (1972–1974). Після двох років служби в армії у 1977 році вступив на українське відділення філологічного факультету Черкаського державного педагогічного інституту. Закінчивши його у 1981 році, працював два роки в середній школі № 6 міста Черкаси.
З 1983 року працював в університеті, обіймав посади посади асистента, старшого викладача, доцента та завідувача кафедри українського мовознавства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Видова неоднорідність багатозначного дієслова в сучасній українській літературній мові».
З 2000 по 2003 рік навчався в докторантурі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, у жовтні 2009 року захистив докторську дисертацію на тему «Категорія аспектуальності в сучасній українській літературній мові». У 2011 році йому присвоєно звання професора кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики.
Наукова діяльність Спеціалізується на вивченні української граматики, аспектології та когнітивної лінгвістики. Дослідження зосереджені на категорії аспекту полісемії дієслів та класифікації аспектуальних категорій у сучасній українській літературній мові.
Співавтор посібника «Лінгвістичний аналіз: Практикум» (К., 2005).
Основні праці Серед ключових наукових робіт:
«Аспектуальність і дієслівна полісемія» (Черкаси, 2002)
«Аспектуальність: категоризація, класифікація і репрезентація в сучасній українській літературній мові» (Черкаси, 2008)
Примітки
Джерела