Микоша Олексій Степанович (, Макіївка, Донецька область — , Київ) — український учений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені академіка О. В. Палладіна НАН України. Видатний фахівець у галузі ендокринології та біохімії гормонів, який зробив вагомий внесок у розвиток медичної науки України.
Біографія Народився 9 вересня 1935 року в місті Макіївка Донецької області. У 1958 році з відзнакою закінчив Донецький медичний інститут за спеціальністю «лікувальна справа». Після закінчення працював асистентом кафедри біологічної хімії цього вишу.
У 1960–1963 роках навчався в аспірантурі Інституту біологічної та медичної біохімії Академії медичних наук СРСР (Москва). 1964 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Влияние эстрона на образование гидрокортизона у морских свинок» під науковим керівництвом академіка АМН СРСР професора М. О. Юдаєва.
Із 1965 року працював у Інституті ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, куди його запросив засновник інституту академік В. П. Комісаренко як спеціаліста з біохімії гормонів.
У 1985 році захистив докторську дисертацію на тему «Основные процессы, обеспечивающие стероидогенез, и биохимические аспекты торможения функции коры надпочечных желез». У 2005 році йому присвоєно звання професора.
Наукова діяльність Понад півстоліття Олексій Степанович присвятив науковій діяльності. Основним напрямом його досліджень були процеси стероидогенезу, регуляція функцій кори наднирників, роль метаболітів фосфоліпідів у клітинних сигнальних системах. Під його керівництвом було виконано дві докторські та три кандидатські дисертації.
Автор понад 200 наукових праць, опублікованих у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях. Наукову роботу «Роль метаболітів фосфоліпідів у переносі та ампліфікації сигналів у клітинах кори наднирників», якою керував Микоша, Президія Академії медичних наук України визнала найкращою дослідницькою роботою 1995 року.
Громадська та редакційна діяльність Олексій Степанович був членом правління Асоціації ендокринологів України, Українського біохімічного товариства. Працював заступником головного редактора журналу «Ендокринологі́я» (рос. Эндокринология, англ. Endocrynologia) — спеціалізованого ендокринологічного науково-практичного журналу, що видається в Україні. Також був заступником головного редактора «Український біохімічний журнал», входив до складу спеціалізованих учених рад Інституту ендокринології (заступник голови) та Інституту біохімії НАН України.
Нагороди і відзнаки Премія імені академіка О. В. Палладіна НАН України (2001) — за цикл досліджень, присвячених регуляції обміну речовин у нормі та при патології. Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Медаль «В ознаменование 1500-летия Киева» (1982). Значок «Отличник здравоохранения» (1983).
Пам’ять Помер 15 вересня 2019 року на 85-му році життя після тяжкої хвороби. Колеги та учні згадують його як висококваліфікованого вченого, наставника й доброзичливу людину, яка користувалася великим авторитетом у науковому середовищі.
Джерела