«Гаї шумлять» (також відомий як «Гаї шумлять — я слухаю») — вірш-пейзаж українського поета Павла Тичини, написаний у 1913 роціГаї шумлять // Зібрання творів у дванадцяти томах. Художні твори. Т. 1: Поезії: 1906—1934 / П. Г. Тичина. — К.: Наукова думка, 1983. — С. 39, 580..
Передумови Поштовхом до написання цього та інших творів того періоду було кохання поета до доньки українського письменника Івана Коновала — Полі. Як свідчить С. Тельнюк, юнак покохав дівчину, яка, ніби була духовно близькою йому, бо любила музику та поезію: «принаймні десятки віршів 1913, 1914, 1915 року викликані Полею. Це була драматична любов, яка закінчилася тим, що Поля розлюбила Павла, зрадила його. Оця фраза „Поля зрадила!“ — переслідувала Тичину до кінця життя».
Історія Написаний улітку 1913 року в Пісках. Вперше опублікований в журналі «Сяйво» у 1914 році (№ 3, С. 78), без назви, з позначкою «II», після поезії І. «Гаптує дівчина й ридає…».
У ЦНБ АН УРСР зберігся чистовий автограф твору. У виданні «Вибрані поезії» 1939 року вірш помилково датували датою першої публікації, П. Тичина у 1950—1960-х роках уточнив дату написання, у виданні «Вибране» 1966 року її виправили.
Вірш увійшов до першої збірки автора «Сонячні кларнети».
Твір входить до шкільної програми з радянських часівВивчення творчості Павла Тичини в школі: метод. посібник для вчителів / І. І. Соболєв. — 2-вид., доп. і перероб. — К.: Рад. школа, 1973. — С. 49, 59. до сьогодні4.2. Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в 5 класі НУШ в 2022/2023 навчальному році // Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови: методичний порадник науковців Інституту педагогіки НАПН України до початку нового навчального року: методичні рекомендації / за заг. ред. Олега Топузова, Тетяни Засєкіної: Ін-т педагогіки НАПН України. — Київ: Видавничий дім «Освіта», 2022. — С. 87. — ISBN 978-966-983-360-0.. Укладачі радянської хрестоматії дитячої літератури (1969) рекомендували вірш для дошкільнятУкраїнська дитяча література. Хрестоматія критичних матеріалів / Упорядкували Ф. Гурвич і В. Савенко. — К., «Вища школа», 1969. — С. 190..
Зміст У поезії «Гаї шумлять» поет зображує гармонійне злиття внутрішнього світу ліричного героя з природою. У першій строфі герой перебуває в піднесеному настрої, хоч і не до кінця усвідомлює джерело свого захоплення. Динамічні образи пейзажу — «гаї шумлять, хмарки біжать» — відображають душевний рух, а градація емоцій «милуюся-дивуюся» підкреслює наростання внутрішнього піднесення, пов'язаного, на думку О. Поляруш, «з передчуттям кохання». У другій строфі увага переноситься з візуального сприйняття до глибоких роздумів, які викликає мелодія дзвонів. Герой занурюється в медитативний стан, милується вечірніми краєвидами — «нивами, схожими на морські хвилі, що пробуджують відчуття безмежності». Кульмінація переживань героя настає у третій і четвертій строфах, де звучить мотив очікування й кохання, посилений повтором «співаючи-кохаючи». Закоханий герой зливається з природою, яка м'яко підкреслює його настрій — «шепіт трав, мрійливий гай, золоте небо». Завершальний образ ріки, яка «горить-тремтить, як музика» — синестезійно поєднує зорові й слухові враження, що символізують повне розкриття емоцій і гармонію між зовнішнім світом та внутрішнім станом героя.
Оцінки
У виданні «Українські радянські письменники» ритм вірша характеризують як «наспівний». У канадському діаспорному щомісячнику «Нові дні» вірш відносять до «срібного тембру — світлий, радісний, яскравий, бадьорий, як і золотий, але без урочистості, могутності, простіший, легкий, граціозний, грайливий, м'який, інтимніший, ніж золотий». Критики відзначають, що П. Тичина, особливо в ранній період своєї творчості, написав «багато чудових поезій, присвячених красі природи, відтворенню тих настроїв, які вона викликає в душі людини». У книзі «Чотири зустрічі з Павлом Тичиною» вірш відзначений серед тих, які названо «апогеєм таланту молодого Тичини довоєнної пори»Червоних сонць протуберанці. Чотири зустрічі з Павлом Тичиною / С. Тельнюк. — К.: Рад. письменник, 1968. — С. 4, 50, 110.. І. І. Соболєв, в контексті шкільного вивчення твору, відзначає, що вірш містить як легкі для дитячого сприймання, так і складніші образи. На думку О. С. Непорожнього, вірш має мажорний настрій та передає оптимізм автора, за допомогою влучних епітетів, порівнянь: «краса землі збадьорює, підносить настрій людини, зачаровує її, будить прекрасні почуття»Формування комуністичної свідомості на уроках літератури у 4—10 класах: посібник для вчителів / О. С. Непорожній. — К.: Рад. шк., 1978. — С. 109.. М. Т. Рильський писав, що творчість П. Г. Тичини «пронизує гостре відчуття природи» та наводив цитату з віршуПрирода і література // Зібрання творів: у 20 т. / Максим Рильський; [редкол.: Л. М. Новиченко (голова) та ін.]; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського [та ін.]. — Київ: Наукова думка, 1983—1990. — Т. 18: Публіцистика. 1953—1964 / [ред. тому С. Д. Зубков; упоряд. та прим. І. П. Березовського]. — 1988. — 758, с., арк. іл. : портр. — С. 207.. У журналі «Всесвіт», писали, що вірш передає оригінальну мелодійність поезії Тичини. У поезії П. Тичина відтворює «образну панорамність, подає пейзажну замальовку, яка або не збігається, або переважно є відлунням настрою ліричного героя». У підручнику М. Б. Лановик та З. Б. Лановик відзначено, що вірш є «перегуком зі святами весняного циклу»§ 19. З в'язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження // Українська усна народна творчість: підручник / М. Б. Лановик, З. Б. Лановик. — 3-тє вид., стер.. — Київ: Знання-Прес, 2005. — С. 187.. У статті з книги «100 найвідоміших українців» вірш згадано серед тих, які «напрочуд музичні, пройняті теплою інтонацією, ніжними акордами, в них оспівувались українська природа, любов, устремління в майбутнє, світлі почуття перепліталися з тривогою». О. Поляруш розглядає вірш «Гаї шумлять» і «Арфами, арфами» як диптих. На думку М. В. Фока, метафоричні образи «гаї шумлять» і «хмарки біжать» не лише передають музично-живописне сприймання ліричного героя, але й «сугерують настроєвість поетичного твору».
Переклади
Відомості про переклади віршів Тичини мовами народів СРСР та світу публікували у бібліографічних покажчиках. У збірці 1940 року, виданій у Москві під редакцією Миколи Брауна поданий переклад російською мовою («Леса шумят...»)Избранные стихи: пер. с укр. / Павло Тычина; под ред. Н. Брауна. — М.: Гослитиздат, 1940. — 192 с.: портр. — С. 10.. М. Кундера переклав вірш чеською мовою («Ted' mluví les»). Вірш перекладений англійською мовою («Groves rustle»).
У музиці
Слова твору поклав на музику композитор Г. Майборода, для співу в супроводі фортепіано або безГаї шумлять // Гаї шумлять [ноти]: вокальні твори радянських композиторів: [для співу з супроводом фортепіано та без акомпанементу] / Павло Тичина [автор слів]. — Київ: Музична Україна, 1967. — 158 с.. Слова твору покладені на музику гуртом «Пиріг і Батіг», пісня здобула популярність в соцмережах.
Примітки
Література Гаї шумлять // Зібрання творів у дванадцяти томах. Художні твори. Т. 1: Поезії: 1906—1934 / П. Г. Тичина. — К.: Наукова думка, 1983. — С. 39, 580. В майстерні поетичного слова. Лірика Павла Тичини / С. М. Шаховський. — Київ: Держ. вид-во худож. л-ри, 1958. — 252 с.: портр. — С. 21, 24, 215. Павло Тичина: бібліогр. покажч. / склав І. З. Бойко; відп. ред. І. Д. Золотоверхий; АН УРСР, Держ. публ. б-ка УРСР. — Київ, 1951. — 139 с. Літератури країн Центральної і Південно-Східної Європи на Україні: матеріали до бібліографії (поч. ХІХ ст. — 1980 р.) / редкол.: Ю. Л. Булаховська (відп. ред.) [та ін.]. — 1991. — 500 с. 100 років з дня народження П. Г. Тичини (1891—1967) // Календар знамен. і пам᾿ят. дат. — 1991. — І кв. — С. 29—35.