Поверхнева скронева вена (Vena temporalis superficialis) — парна поверхнева вена, що збирає кров із шкіри та підшкірної клітковини скроневої ділянки голови. Вона починається у товщі підшкірної основи скроневої області над виличною дугою з об’єднання дрібних вен, які супроводжують однойменну артерію — arteria temporalis superficialis. Вена прямує вниз перед вушною раковиною, проходить через товщу привушної слинної залози (Glandula parotis), де з’єднується з верхньощелепною веною (Vena maxillaris), утворюючи привушне венозне сплетення (Plexus venosus parotideus). Звідти кров відтікає до зовнішньої яремної вени (Vena jugularis externa). Притоками поверхневої скроневої вени є лобова вена (Vena frontalis), потиличні та вушні гілки. Вона забезпечує відтік венозної крові від скроневої частини голови, лоба, частково обличчя та вушної ділянки.
Топографія. Поверхнева скронева вена розташовується у товщі підшкірної клітковини скроневої ділянки, над виличною дугою (Arcus zygomaticus), поруч з однойменною артерією — Arteria temporalis superficialis. Вона починається від злиття дрібних венозних судин скроневої ділянки, які збирають кров із шкіри та підшкірних тканин. Прямує вниз і вперед, проходить перед вушною раковиною (Auricula), далі — у товщі привушної слинної залози (Glandula parotis), де з’єднується з верхньощелепною веною (Vena maxillaris). У цій ділянці утворюється привушне венозне сплетення (Plexus venosus parotideus), з якого кров відтікає у зовнішню яремну вену (Vena jugularis externa).
Опис Поверхнева скронева вена є парною судиною, що належить до системи зовнішньої яремної вени. Вона виконує важливу функцію відтоку венозної крові від поверхневих структур скроневої, лобної та частково тім’яної ділянок голови. У своїй верхній частині вена приймає притоки — лобову вену (Vena frontalis), потиличні гілки (Rami occipitales), вушні гілки (Rami auriculares), а також дрібні судини, що відводять кров від шкіри та м’язів скроневої області. Завдяки своєму розташуванню поруч із поверхневою скроневою артерією, ці дві судини часто формують судинний пучок, який має діагностичне і хірургічне значення.
Клінічне значення Поверхнева скронева вена є доступною для спостереження при фізикальному обстеженні — її розширення або пульсація можуть бути ознакою підвищеного венозного тиску чи порушення відтоку крові. Під час оперативних втручань у привушно-жувальній ділянці або при видаленні привушної слинної залози слід враховувати близьке розташування цієї вени до гілок лицевого нерва (Nervus facialis), щоб уникнути травмування як судин, так і нервових структур. У судинній хірургії поверхнева скронева вена може використовуватися як донорська при створенні венозних анастомозів.
Посилання ()