Служба громадської безпеки () — державний орган спеціального призначення при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки. Основними завданнями служби є підтримання та відновлення громадського порядку, забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях, охорона важливих державних об'єктів, конвоювання затриманих і засуджених осіб, а також участь у міжнародних операціях. У разі надзвичайного стану або війни Служба може переходити у підпорядкування Збройних сил Литви. Діяльність служби тісно координується з іншими правоохоронними структурами та службами безпеки держави.

Історія Після відновлення незалежності Литви у 1990 році виникла необхідність забезпечити охорону установ виконання покарань, конвоювання засуджених, придушення їхніх бунтів та розшук утікачів. Було вирішено створити підрозділи внутрішньої служби. 18 жовтня 1991 року засновано 1-й полк внутрішньої служби МВС, а його командиром став полковник внутрішньої служби Сергій Мадалов.

24 грудня 1991 року, після початку виведення радянської армії з Литви, функції з охорони литовських установ виконання покарань, конвоювання заарештованих та засуджених, а також забезпечення громадського порядку під час масових заходів, перейшли до військовослужбовців 1-го полку МВС. З метою кращого розподілу сил швидкого реагування в країні, а також для економії коштів на зв'язок і транспорт, у 1992 році 2-й батальйон 1-го полку МВС реорганізували у 2-й полк МВС.

У 2007 році на базі 1-го та 2-го полку громадської безпеки створено Службу громадської безпеки при Міністерстві внутрішніх справ. У ній бойове крило становили спеціальні підрозділи для охорони громадського порядку, а штаб-квартиру служби розмістили у м. Каунас.

У 2008 році Вільнюський підрозділ почав охороняти склад ліків Міністерства охорони здоров'я Литовської Республіки (МОЗ ЛР), а Каунаський підрозділ — Каунаський залізничний тунель.

У 2009 році від Роти охорони 2-го округу імені Дарюса та Гіренаса Добровольчих сил національної оборони (KASP) було перейнято охорону Лидувенського мосту, Каунаського залізничного мосту та Субачської паливної бази Литовського агентства нафтопродуктів.

13 травня 2009 року Служба громадської безпеки Литви отримала статус партнера Європейських сил жандармерії. У рамках співпраці офіцери Служби громадської безпеки брали участь у кількох місіях, зокрема: Місії Європейського Союзу з верховенства права EULEX KOSOVO, програмі поліцейських оперативних наставників і зв’язку (POMLT) в Афганістані, миротворчих місіях ООН на Кіпрі (UNFICYP) та в Ліберії (UNMIL), операції з відновлення громадського порядку та забезпечення безпеки в регіоні Бангі (Центральноафриканська Республіка) (EUFOR CAR), а також у місії EUROGENDFOR з встановлення фактів у Південному Судані.

У 2016 році службу було реорганізовано, а її штаб-квартиру перенесли до Вільнюса. Того ж року вона перебрала на себе охорону Каунаської гідроелектростанції та Круоніської гідроакумулювальної електростанції та будівлі Міністерства закордонних справ.

Починаючи з 1 квітня 2025 року, на Службу покладено додаткові обов'язки з конвоювання засуджених. Водночас, кількість стратегічних об'єктів, за охорону яких вона відповідає, зросла до 13 по всій країні.

11 грудня 2025 року Служба громадської безпеки Литви офіційно стала повноправним членом EUROGENDFOR після підписання відповідного рішення під час засідання CIMIN 2025 у місті Кашкайш, Португалія.

Структура

Структура Служби громадської безпеки: Адміністративні підрозділи: Штаб (Štabas) Управління прямої підтримки сил (Pajėgų tiesioginės paramos valdyba) Управління виконання бюджету та закупівель (Biudžeto vykdymo ir pirkimų valdyba) Бойові підрозділи: Об'єднаний операційний центр (Jungtinis operacijų centras) Вільнюський підрозділ (Vilniaus dalinys) Каунаський підрозділ (Kauno dalinys) Клайпедський підрозділ (Klaipėdos dalinys) Вісагінський підрозділ (Visagino dalinys) Оперативно-реагуюча команда контрнаступу (Operatyvaus reagavimo kontratakos komanda, ORKA) Навчально-контрольні підрозділи: Центр навчання та бойової підготовки (Mokymo ir kovinio rengimo centras) Департамент внутрішніх розслідувань та запобігання корупції (Vidaus tyrimų ir korupcijos prevencijos skyrius)

Контрдиверсійна група оперативного реагування ORKA ORKA ( від ) — контрдиверсійна група оперативного реагування Служби громадської безпеки призначена для виконання найскладніших завдань, таких як звільнення заручників, реагування на захоплення стратегічних об’єктів та підтримка правоохоронних органів у затриманні особливо небезпечних злочинців. Основна увага в діяльності підрозділу зосереджена на протидії диверсійним групам і забезпеченні безпеки важливих державних об’єктів. ORKA базується у місті Каунас, однак існують плани щодо створення другої філії в Вільнюсі.

23 липня 2024 року Міністерство внутрішніх справ Литви повідомило про створення новорення Об'єднаних сил спеціального призначення (, JSOP) для реагування на загрози нацбезпеці. До їх складу увійшли три спедцпідрозділи: контрдиверсійна група оперативного реагування «Orka», антитерористичний підрозділ «Aras» Департаменту поліції та підрозділ спеціального призначення «Kovas» Державної прикордонної служби. Об'єднані сили спеціального призначення спеціалізуються на протидії терористичним атакам, диверсыям та гыбридним загрозам. Керівництво Об’єднаними силами здійснюється на ротаційній основі, змінюючись щороку між складовими підрозділами.

Відбір і підготовка Податися на службу до спецпідрозділу ORKA можуть виключно чинні офіцери Служби громадської безпеки. До участі у конкурсі допускаються особи з бездоганною репутацією, задовільним станом здоров’я та стійкими психологічними характеристиками. Жорстких вікових чи фізичних обмежень не встановлено, однак процес відбору настільки складний, що сам по собі слугує ефективним фільтром.

Навчання підрозділу включають евакуацію поранених за підтримки бронетехніки, звільнення заручників із застосуванням снайперської підтримки, а також виконання вогневих вправ у складних умовах, зокрема у темряві. За словами командирів, такі навчання є регулярною практичною діяльністю, спрямованою на підтримання високого рівня готовності.

Окрему увагу приділяють так званому «тактичному психофізичному маршу» — дводенному випробуванню, яке моделює стресові бойові ситуації. Кандидати проходять фізичні і психологічні тести: транспортування важких вантажів (до 20 кг), спуск із транспортних засобів з обмеженим зором, орієнтування в задимлених приміщеннях, проходження вузьких каналів, стрільба, перевірка на клаустрофобію, акрофобію, здатність діяти в умовах виснаження. Частина завдань виконується без сну, під тиском часу та в умовах психологічного навантаження. Лише менше половини кандидатів успішно проходять ці випробування.

Оснащення

Основну зброю офіцерів складають пістолети-кулемети APC9 та HK MP5, пістолети сімейства Glock, а як основні кулемети використовуються MG3, передані зі складів Литовської армії. Використовуються безпілотні літальні апарати та комплекси РЕБ.

Служба активно використовує бронетранспортери IAG Guardian, виготовлені у Об’єднаних Арабських Еміратах, та Inkas Sentry, виготовлені у Канаді. На бронемашинах Ford-550 встановлюються кулемети великого калібру M2 Browning. Також використовуються водомети та автомобілі для виконання функцій конвоювання, виготовлені на базі вантажівок Mercedes-Benz SK. Для конвоювання також використовуються вантажівки Iveco Eurocargo та Mercedes-Benz Atego. Служба використовує різні позашляховики та мікроавтобуси (Volkswagen Crafter, Volkswagen Transporter, Toyota Proace Verso).

Спеціальні звання Спеціальні звання офіцерів Служби громадської безпеки при МВС Литви Категорія Вищий склад Старший офіцерський склад Середній офіцерський склад Молодший склад Погони Звання Генерал Полковник Підполковник Майор Капітан Старший лейтенант Лейтенант Старший унтерофіцер

Див. також Європейські сили жандармерії

Примітки