Олекса́ндр Іса́кович Сіга́л (нар. 8 лютого 1955, Київ) — український учений у галузі теплоенергетики та процесів горіння палива. Завідувач лабораторії теплофізичних процесів у котлах Інституту технічної теплофізики НАН України, співзасновник і директор Інституту промислової екології. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004).
Біографія Народився 1955 року в Києві у родині науковця Ісаака Яковича Сігал та лікаря Елли Захарівні Товбіноі (Сігал). 1978 року закінчив Київський політехнічний інститут. Навчався в аспірантурі Інституту НДІпромгаз, у 1985 році захистив кандидатську дисертацію з технічних наук.
У 1983–1987 рр. працював у НДІ санітарної техніки та обладнання споруд (НІСТО, Київ). З 1987 року працює в Інституті технічної теплофізики НАН України, де пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача відділу теплофізичних процесів у котлах. З 1992 року є співзасновником та директором Інституту промислової екології.
Діти - Наталья та Олексіі.
Наукова діяльність Основні наукові дослідження стосуються формування та розпаду токсичних речовин у полум’ї, механізмів утворення NO₂ та NO. Вперше в Україні довів необхідність окремого нормування NO і NO₂ у викидах котлоагрегатів, що було впроваджено в державні стандарти СРСР.
Сігал запропонував методику розрахунку гранично допустимих викидів для котлів потужністю до 3,15 МВт (затверджена Держкомгідрометом СРСР, 1985). Досліджував вплив молекулярної вологи на фізико-хімічні процеси у полум’ї та сформулював поняття «коефіцієнт надлишку вологи».
Він є автором концепції водотрубно-димогарного котла, розробив понад 50 винаходів (пальникові пристрої, котли, установки очищення димових газів), захищених авторськими свідоцтвами та патентами України й ЄС.
Сігал — співавтор та ідеолог перших в Україні проєктів зі скорочення викидів парникових газів у рамках Кіотського протоколу, що забезпечили багатомільйонні інвестиції в модернізацію систем комунального теплопостачання.
Загалом є автором понад 286 наукових праць, включно з 5 монографіями, та понад 50 авторських свідоцтв і патентів.
Практичні проєкти
Модернізація систем комунального теплопостачання України (30+ проєктів, скорочення ~14 млн т CO₂-екв). Розробка схем теплопостачання Києва, Одеси, Житомира, Черкас, Львова, Чернігова та ін. Співавтор «Методики розробки схем теплопостачання міст України» (2021).
Громадська діяльність
Віце-президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго». Президент Міжнародної асоціації термоенергетичних компаній «МАТЕК» (з 2004). Багаторічний організатор міжнародної конференції «Проблеми технології, екології та експлуатації об’єктів енергетики». Радник віцепрем’єр-міністра України, міністрів енергетики та ЖКГ. Член консультативно-дорадчих органів Міненерго та секції НТР Мініінфраструктури. Сертифікований енергоаудитор, екологічний аудитор, міжнародний верифікатор технічної експертизи.
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки (2004) — за «Технологію та обладнання для комплексної модернізації виробництва та постачання теплоти». Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (2004) Відзнаки Торгово-промислової палати України. Нагорода «Золота фортуна». Медаль «Трудова слава». Почесний працівник житлово-комунального господарства України. Дійсний член Академії будівництва України.
Див. також
Інститут технічної теплофізики НАН України
Примітки
Джерела
«Теплофізика та теплоенергетика», 2025, т. 47, № 2, с. 5–6. Збірник праць XXXIII Міжнародної онлайн-конференції «Проблеми екології та експлуатації об’єктів енергетики» (ІТТФ, 2024) PDF.
Зовнішні посилання
1. Профіль Google Scholar 2. Стаття на Index Copernicus 3. Інститут технічної теплофізики НАН України 4. Збірник конференції ІТТФ, 2024 5. Біографія на EnGeCology 6. ResearchGate 7. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0308858-13#Text 8. https://tae.kpi.ua/obgovorennya-opp-3-go-rivnya-phd/