Mececyon — викопний монотипний (представлений видом M. trinilensis) рід псових, який жив на острові Ява в Індонезії у плейстоцені.
Опис Вага тіла M. trinilensis оцінюється приблизно в 6,8–17,1 кг, що порівнянно з розмірами дхола.. Такий невеликий розмір є результатом острівної карликовості.
Середовище існування та екологія M. trinilensis є ендеміком острова Ява. Він входив до складу тваринного комплексу плейстоценового періоду Яви, що датується пізнім раннім — середнім плейстоценом. Інші тварини цього фауністичного комплексу — Bos palaesondaicus, Muntiacus muntjak, Bubalus palaeokerabau, Duboisia santeng, , Panthera tigris trinilensis та Prionailurus bengalensisChristine Hertler/ Yan Rizal (2005): Excursion guide to the Pleistocene Hominid Sites in Central and East Java, Johann Wolfgang Geothe-Universität, Frankfurt am Main, Germany/ ITB, Bandung, Indonesia.
Ймовірно Mececyon був гіперхижаком. Існують оцінки, що M. trinilensis полював на здобич масою 1 — 10 кг, віддаючи перевагу жертвам близько 5 кг. Однак ці цифри можуть змінюватися, оскільки наразі невідомо, чи полював M. trinilensis зграями, або чи впливали на його харчову поведінку залишки здобичі, залишені Panthera tigris trinilensis. Ймовірна здобич — щури та птахи.
Еволюція M. trinilensis, ймовірно, походить від материкового роду Xenocyon, можливо, від Xenocyon lycanoides, імовірно через проміжний вид Megacyon merriami, який був пропорційно більшим за материкових представників Xenocyon і відомий з давніших ранньоплейстоценових викопних решток на Яві. Вирогідно подібний за карликовістю Cynotherium sardous також еволюціонував від Xenocyon. Найближчими сучасними родичами M. trinilensis є Lycaon pictus та Cuon alpinus. Існує думка об’єднати роди Mececyon і Megacyon з Xenocyon.
На початку середнього плейстоцену на Яву прибув вимерлий вид дхола — Cuon priscus. Існує припущення, що C. priscus витіснив M./X. trinilensis, що пояснює його відсутність у пізніших шарах відкладень.
Примітки