Марко Конфортола (, Вальфурва, 22 травня 1971) — італійський альпініст, гірський рятувальник, письменник-мемуарист і автор настільних ігор.

Альпіністська кар'єра

З 1989 року Конфортола є членом , де спеціалізується як вертолітний рятувальник на операційній базі в Кайоло. У 1993 році він отримав звання сертифікованого міжнародного гірського гіда, а в 1995 році став інструктором з гірськолижного спорту.

У травні 2008 року він взяв участь в експедиції «Share Everest 2008», під час якої разом із Сільвіо Мондінеллі та Мікеле Енціо встановив найвищу метеорологічну станцію на Землі на Південному сідлі Евересту на висоті 8000 м.

Наступного липня він вирушив на К2 разом зі своїм співвітчизником Роберто Манні. 1 серпня він досяг вершини, але через обвал серака на «Горлечку» був змушений провести ніч у біваку в ямі на висоті 8400 м разом з Джерардом Макдоннеллом та Мехербаном Карімом. Всього протягом цього сходження та спуску загинуло 11 альпіністів, серед них і Макдоннелл з Карімом. Конфортола, завдяки допомозі шерпи Пемби Г'ялже, який прийшов його врятувати, зумів дістатися Табору IV, а потім Базового табору. Конфортолу госпіталізували з обмороженням, через яке йому ампутували всі пальці ніг, і він був змушений перейти з 43-го розміру взуття на 35-й.

Попри пережите, він продовжив займатися висотним альпінізмом і у 2012 році підкорив Манаслу, а у 2013 році — Лхоцзе. У 2014 році він підіймався на Канченджангу, але зупинився за 200 метрів від вершини. 23 травня 2016 року він досяг вершини Макалу в компанії Марко Камандони, а 20 травня 2017 року — вершини Дхаулагірі, свого десятого восьмитисячника. Підкорення Дхаулагірі Конфортолою підтверджено в і отримало офіційний сертифікатCertificazione a Confortola.

Також варто відзначити рятувальну операцію за допомогою гелікоптера, проведену 22 травня 2017 року самим Конфортолою разом із пілотами Трентіно П'єрджорджіо Розаті та Мікеле Калові, з порятунку альпіністів, що застрягли на горі.

Список сходжень 2001 — Північний схил та спуск на лижах. 2002 — Соло-сходження по 5 північних скелях: Піццо Трезеро, Педранціні (Pedranzini), Досегу (Dosegu), , Пунта-Кадіні (Punta Cadini). 2003 — Північний схил Пунта-Сан-Маттео та спуск на лижах. 2003 — Північний схил та спуск на лижах. 2004 — Еверест (8848 м), північний схил, у компанії Тарчізіо Белло, з використанням додаткового кисню на останніх 500 м. 1-й восьмитисячник. 2005 — Соло-сходження на 4 північні стіни: Ортлес, , Пікколо-Зебру (Piccolo Zebrù), . 2005 — Шишабангма (центральна вершина, 8008 м). 2006 — Шишабангма (головна вершина, 8027 м), досягли вершини 9 травня разом із Сільвіо Мондинеллі, Енціо та Гоббі. 2-й восьмитисячник. 2006 — Аннапурна I (8091 м), північний схил, досягли вершини 12 травня разом із Марко Камандоною. 3-й восьмитисячник. 2007 — Чо-Ойю (8201 м) –досяг вершини 5 травня швидким сходженням «Базовий табір — вершина — Базовий табір» за 26 годин у компанії Сільвіо Мондинеллі. 4-й восьмитисячник. 2007 — Броуд-Пік (8047 м) — досяг вершини 12 липня разом із великою групою альпіністів, серед яких були Сільвіо Мондинеллі, Анджело Джованетті, , Герлінде Кальтенбруннер, Едурне Пасабан та Іван Вальєхо. 5-й восьмитисячник. 2008 — K2 (8611 м) — досяг вершини 1 серпня. 6-й восьмитисячник. 2010 — Лхоцзе (8516 м) — зупинився на висоті 7991 м через проблеми зі ступнями. 2012 — Дхаулагірі I (8167 м), до вершини не дійшов. 2012 — Манаслу (8163 м) — досяг вершини в парі з шерпою Пасангом. 7-й восьмитисячник. 2013 — Лхоцзе (8516 м). 8-й восьмитисячник. 2014 — Канченджанґа (8586 м) — зупинився приблизно за 200 метрів від вершини через проблеми зі ступнями. До складу експедиції входили Емрік Фавр, Франсуа Кадзанеллі, Марко Камандона та Франко Ніколіні; єдиним, хто досяг вершини, став Камандона. 2015 — Дхаулагірі I (8167 м) — досяг Базового табору, але був змушений відмовитися від сходження через землетрус. 2016 — Макалу, з Марко Камандоноюhttp://www.gazzetta.it/Sport-Vari/Alpinismo/23-05-2016/alpinismo-marco-confortola-cima-makalu-col-58-simoncelli-150802501573.shtml. 9-й восьмитисячник. 2017 — Дхаулагірі I (8167 м), з Маріо Казановою. 10-й восьмитисячник. 2018 — Канченджанґа (8586 м) — перервав сходження за кілька сотень метрів від вершини через сильний холод. 2019 — Гашербрум II (8035 м), з Доном Боуї, Серджі Мінготе, Алі Дурані та іншими польськими альпіністами. Досяг вершини без додаткового кисню 18 липня, а 20 по 22 липня Конфортола з Базового табору координував операцію з порятунку альпініста Франческо Кассардо, який упав з висоти 500 метрів під час спуску з вершини Гашербрум VII. 11-й восьмитисячник. 2022 — Канченджанґа (8586 м) — за словами самого Конфортоли, він досяг вершини з третьої спроби 5 травня, і це його 12-й восьмитисячник, але щодо цього твердження залишаються сумніви. Агенція «Seven Summits» не підтверджує, що їхній клієнт досяг вершини, і не згадує його серед альпіністів, які досягли вершини того дня. Шерпа, який супроводжував Конфортолу, також стверджує, що до вершини його клієнт не дійшов 2022 — Нангапарбат (8126 м) — перервав сходження через високий ризик сходження лавин. 2023 — Нангапарбат (8126 м) — перервав сходження через погодні умови. 2025 — Гашербрум I (8080 м) — досяг вершини 20 липня. Офіційний 12-й восьмитисячник.

Книги

2009 — «Дні льоду. Серпень 2008. Трагедія K2» (). Мілан, , ISBN 978-88-6073-600-0. 2011 — «Почати спочатку» (), Dalai Editore, ISBN 978-88-6620-238-7. 2018 — «Мисливець на восьмитисячники» (). . 2021 — «Уроки гори» (), Sperling & Kupfer, ISBN 978-88-200-6851-6. 2024 — "« За межами вершини: чого нас навчає гора у світі, що змінюється» (), Sperling & Kupfer, ISBN 978-88-200-7980-2.

Настільні ігри

Конфортола також є співавтором трьох настільних ігор, натхненних горами:

2017: «Виклик восьми тисяч» (). Гра дозволяє учасникам уявно помандрувати до найвищих гір на Землі, перевіряючи їхні знання та навички у подоланні викликів високогір'я.

2020: «Гірська гра 8000» (). Освітня гра, метою якої є вивчення гірського середовища, заповідних зон та правилам безпеки в горах.

2023: «Гра у парку» (). Гра, дія якої відбувається в італійському , спонукає учасників продемонструвати свої знання історії, географії, флори та фауни парку, а також навички належної поведінки в горах.

Примітки