Епіплатис Ноймана (Epiplatys neumanni) — тропічний прісноводний вид яйцекладних коропозубих риб з родини нотобранхових (Nothobranchiidae).
В акваріумах з 1979 року був відомий під назвою Epiplatys spec. 'Nord-Gabun'. Довгий час його ідентифікували як E. sangmelimensis. Обидва види дійсно дуже схожі, обидва не відрізняються барвистістю, існують лише незначні відмінності між ними за формою, окремими деталями забарвлення та малюнком лобових нейромастів. Німецький акваріуміст Гайнц Бергенкамп () з Вільгельмсгафена який займався рибами з роду Epiplatys, звернув увагу на ці відмінності й описав Epiplatys spec. 'Nord-Gabun' як новий вид Epiplatys neumanni. Він назвав його на честь Вернера Ноймана () із Цвікау, який десятиліттями займався яйцекладними коропозубими, постійно публікував результати своїх спостережень, а 1983 року видав книжку «Die Hechtlinge», присвячену цій групі риб.
Опис Вид середнього для представників роду Epiplatys розміру. Максимальний розмір самця 65 мм загальної довжини, самки трохи менші. Загальна довжина становить 127,6-136,9 % стандартної (без хвостового плавця) довжини, висота тіла 18,3-23,4 %, довжина хвостового стебла 17,8-21,4 %, висота хвостового стебла 10,5-12,5 % стандартної довжини. Довжина голови становить 23,7-30,4 % стандартної довжини, діаметр ока 27,3-35,4 % довжини голови. Нейромасти на маківці голови закриті.
Відстань від кінчика морди до початку спинного плавця становить 68,8-77,3 %, до початку черевних плавців — 47,8-52,3 %, до початку анального плавця — 59,8-66,6 % стандартної довжини. В спинному плавці 8-12 променів, в анальному — 15-19 променів. У самок спинний та анальний плавці закруглені. Середні промені хвостового плавця в самців і самок трохи подовжені. 26-30 лусок у поздовжньому ряді, плюс 2-3 луски на основі хвостового плавця. Луски типу G.
Основне забарвлення тіла від жовто-зеленого до мідно-зеленого кольору, спинка коричнева або навіть чорнувата, черевце білувате. Кожна лусочка на тілі має темно-червоно-коричневу до чорнуватої цятку та сіро-коричневу облямівку. Ці цятки організовані в 4-5 поздовжніх рядів. На ділянці від грудних плавців до хвостового стебла тілом проходить 6-9 вузьких, нерегулярно розташованих темно-коричневих або чорних поперечних смуг, які починаються на спині й сягають нижньої частини тіла. В самок та молодих риб ці смуги значно чіткіші, ніж у великих самців.
Рогівка очей золотава, позаду неї на зябрових кришках є дві-три темні коричнево-червоні плями. На горлі розташована коричнева пляма, іноді ледве помітна.
Плавці світліші за тіло. Непарні плавці в самців жовто-зелені з чіткими дрібними темно-коричневими цятками, можуть мати вузький чорний край. Грудні плавці безбарвні із зеленуватою зовнішньою облямівкою, черевні — світлі, зеленуваті.
Самці більші за самок і помітно барвистіші. Самки мають жовто-коричневе тіло. Плавці в них безбарвні, лише невеликі сірі цятки розташовані на непарних плавцях. Нижче середини тіла може бути помітна слабка поздовжня смуга, особливо в стані стресу.
Поширення Ендемік Нижньої Гвінеї. Вид широко розповсюджений в межах Габону та сусідніх районів Республіки Конго, Камеруну й Екваторіальної Гвінеї. Зустрічається в басейні річки , середньої течії річки в деяких північних притоках середньої течії річки Огове, а також у верхів'ях річки , що належить до басейну центрального Конго.
Спосіб життя Мешкає в струмках та інших невеликих водоймах, розташованих під покривом тропічного лісу. Вода в них прозора, з температурою 19-24 °C. На дні лежить багато опалого листя. В типовій місцевості в басейні річки Івіндо разом із E. neumanni жили Aphyosemion cameronense, A. splendidus (= Raddaella batesii), Diapteron georgiae, Hylopanchax stictopleuron, види Barbus (= Enteromius) та Mormyrus, а також прісноводні креветки. В грудні 1979 року в середовищах існування виду були зафіксовані такі показники: температура повітря 22-25,5 °C, температура води 22-24 °C, кислотність pH 4,1-6,5, електропровідність у межах 16-40 мкСм.
Вид не належить до числа сезонних яйцекладних коропозубих, не мігрує. Харчується переважно дрібними наземними комахами, що падають на поверхню води.
Утримання в акваріумі Вид відомий в акваріумах з 1979 року. Проте через свою невиразну зовнішність, він не набув популярності, тримають його рідко. Постачальники декоративних тропічних риб часто виловлюють у Габоні цю рибу, але зазвичай не звертають на неї уваги й випускають назад.
Складний в утриманні вид, вразливий до захворювань. Лякливий, почувається комфортно лише в затемнених акваріумах з місцями, де можна заховатись. В стосунках між собою риби поводяться агресивно.
Epiplatys neumanni розводили в акваріумах. Параметри води: температура 23 °C, pH 6,7, загальна твердість 5°. У нерестовищі має бути багато рослин, схованки, освітлення приглушене. На дно кладуть шар торфу. Риби нерестяться на субстрат. Плідність низька. Діаметр ікринок становить 1,2-1,4 мм. Інкубація відбувається у воді й триває 12-18 днів. Частка ікринок, вражених грибком, зазвичай буває великою, а мальки часто вилуплюються лише після застосування стимуляції, наприклад, додавання сухого корму. Новонароджені мальки відразу здатні ловити наупліуси артемій, які щойно вилупились. Швидкість росту вважається помірною, статевої зрілості рибки досягають приблизно за 6-7 місяців.
Джерела
Heinz O. Berkenkamp. Wiederbeschreibung des Sangmelina-Hechtlings, Epiplatys sangmelinensis (Ahl, 1928) aus Ost-Kamerun, mit der Beschreibung von Epiplatys neumanni spec. nov. aus dem Ivindo-Becken von Nord-Gabun. Wissenschaftliche Publikationen aus dem Referat Fischbestimmung des VDA-Bezirks 25, Weser-Ems, Verband Deutscher Vereine für Aquarien- und Terrarienkunde e V. 1993, Heft 1 (30. September 1993), S. 1—22 J. R. Van Der Zee, T. Woeltjes, R. H. Wildekamp. Aplocheilidae In: Melanie L. J. Stiassny, Guy G. Teugels, Carl D. Hopkins (éd.). Poissons d'eaux douces et saumâtres de basse Guinée, ouest de l'Afrique centrale / The Fresh and Brackish Water Fishes of Lower Guinea, West-Central Africa. Volume 2. Collection Faune et Flore tropicales 42. Institut de Recherche pour le Développement, Paris, France, Muséum National d'Histoire Naturelle, Paris, France and Musée Royal de l'Afrique Centrale, Tervuren, Belgium, 2008, pp. 93—95 Epiplatys neumanni Berkenkamp, 1993. Killifish of West Africa Epiplatys neumanni Berkenkamp 1993. Epiplatys.de — Afrikanische Hechtlinge und andere Killifische