Музей типографії — це грецький музей типографії та друкарства, розташований поблизу Ханії, Крит, у Парку малих промислових підприємств у Суді. Його заснував Янніс Гаредакіс, власник і засновник місцевої газети «Ханіотика Неа», за підтримки своєї дружини Елені. На початку музей був створений як невелика приватна колекція поруч із друкарнею газети та вперше відкрив свої двері для публіки у 2005 році.
Кілька років по тому, у 2012 році, було добудовано нове крило, де представлені різні техніки, пов'язані з типографією. У 2015 році було відкрито ще один зал, а також музейний магазин та невелику кав'ярню. В останньому залі, завдяки вибраним рідкісним книгам, газетам, гравюрам та літографіям XVI—XIX століть, відвідувачі можуть побачити та дізнатися більше про бурхливу історію Криту. Зараз музей займає площу близько 1400 квадратних метрів.
Завдяки інтерактивній екскурсії відвідувачі знайомляться з розвитком типографіки від Середньовіччя до сьогодення, і також їм пропонують друкувати на друкарських верстатах 19 століття, а відео пояснюють, як працюють різні техніки, представлені на виставках.
Окрім того, музей протягом року організовує та проводить культурні заходи, такі як конференції, презентації книг, театральні вистави, музичні заходи та міжнародний конкурс плакатів про типографіку.
З 2012 року Музей типографії є членом Асоціації європейських музеїв друкарства (AEPM), а у 2017 році тут відбувалися щорічні загальні збори та конференція асоціації. У 2016 році Музей типографії був номінований на звання Європейського музею року. У 2020 році він став членом Європейського маршруту промислової спадщини, організованого Радою Європи.
Колекції У головній залі музею можна побачити два масивні чавунні друкарські верстати початку XIX століття, копію дерев'яного верстата Гутенберга, а також друкарські верстати з ножним приводом із Німеччини, Нідерландів, Швейцарії та Греції й менші ручні машини бостонського типу. Експозиція охоплює набірні верстати від часів Гутенберга до початку XX століття, доповнені двома зразками лінотипних і монотипних машин. У спеціально оформлених вітринах докладно представлено техніки друку — літографію, офсет, дереворит, мідьорит і шовкографію. Окремий експонат — демонстрація шрифту Брайля для незрячих, подарована організацією «Маяк для сліпих Греції».
Великі плоскі друкарські верстати 19 століття домінують у новому крилі та амфітеатрі, а ще один, що датується серединою 20 століття, розташований у головній залі.
Дві експозиції, присвячені історії письма та розвитку типографіки в художньому баченні графічного дизайнера й друкаря Антоніса Папантонопулоса, розташовані на півповерху та першому поверсі нового крила. Тут також працюють традиційні майстерні з літографії, шовкографії, палітурної справи й виготовлення штампів, а поруч представлено сучасні експозиції, що висвітлюють еволюцію графічного мистецтва.
Рідкісні видання з XVI століття, особливо з Венеції, грецькі та іноземні газети початку XIX століття, карти, літографії, гравюри на дереві та офорти представлені в останній залі музею, залишаючи відвідувачам післясмак, що пов'язує типографіку з бурхливою історією Криту.
Більше рідкісних книг та періодичних видань, а також цінних грецьких та іноземних книг про типографіку, друкарство, пресу та графічне мистецтво можна знайти в бібліотеці музею, а також у колекції старих друкарських машинок та поліграфів.
Усі експонати мають пояснювальні тексти англійською та грецькою мовами щодо їхнього використання, походження та дати виготовлення або експлуатації.
Освіта Щороку музей відвідують понад 5000 учнів початкових та середніх шкіл, університетів та коледжів з усієї Греції, особливо ті, хто вивчає такі предмети, як мистецтво та дизайн, графіка, історія та типографіка. Ці «юні друкарі» мають можливість друкувати на автентичних друкарських верстатах 19-го століття та відкривати для себе секрети друку. Освітні програми затверджені Міністерством освіти Греції.
Посилання