Парламентські вибори в Молдові відбулися 28 вересня 2025 року. Молдова є парламентською республікою, Парламент Республіки Молдова має основні повноваження зі створення законів і призначення уряду, а виконавча влада переважно походить від законодавчої. Основними партіями та блоками, що брали участь у виборах, були правляча проєвропейська партія «Дія і солідарність» (PAS), проросійський (BEP), номінально проєвропейська (BA), популістська й помірковано проросійська «Наша партія» (PN) та уніоністська партія (PPDA). PAS отримала трохи понад 50 % голосів і 55 мандатів, зберігши більшість, BEP зазнав помірних втрат у порівнянні з попередніми виборами, тоді як «Альтернатива», PN і «Демократія вдома» вперше пройшли до парламенту.

Вибори можуть визначити подальшу долю заявки Молдови на вступ до Європейського Союзу. Молдовські посадовці звинувачували Росію в підривній кампанії з метою вплинути на результат виборів або взагалі зірвати їх, а Президент Молдови Мая Санду назвала їх «найважливішими виборами в історії країни». Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан 24 вересня заявив, що Росія прагне «захопити владу в Кишиневі, порушуючи суверенну волю молдован», наголосивши, що Молдова рішуче протидіє і «зірве російський план окупації». За словами Речана, методи Росії ставали дедалі радикальнішими, включно з використанням кримінальних угруповань для підготовки масових заворушень, підкупом виборців через кримінальну мережу молдовського проросійського втікача-олігарха Ілана Шора, кібератаками та масованою дезінформацією.

Вибори були оголошені дійсними о 14:28 EEST, після того як явка виборців перевищила мінімально необхідні за законом 33,3 %.

Передісторія Останні парламентські вибори в Молдові відбулися 11 липня 2021 року, в результаті яких переконливо перемогла проєвропейська Партія дії та солідарності (ПАС) на чолі з президенткою Молдови Майєю Санду. ПАС отримала 63 зі 101 місця, що дозволило їй сформувати однопартійний уряд більшості. Вибори ознаменували значний зсув у напрямку європейської інтеграції, оскільки ПАС перемогла Блок комуністів і соціалістів, проросійський виборчий альянс.

Після приходу до влади уряд ПАС вжив антикорупційних заходів, судових реформ та інтеграції до Європейського Союзу (ЄС). Проросійські опозиційні сили організували протести проти уряду на тлі економічних проблем Молдови; протести частково фінансувалися коштами з Росії, згідно з даними Антикорупційної прокуратури Молдови.

На президентських виборах 2024 року чинна президентка Майя Санду була переобрана з 55,3 % голосів, перемігши проросійського кандидата Александра Стояногло. Вибори були затьмарені втручанням Росії, а також відзначилися зловживанням державними ресурсами з боку влади та незбалансованим висвітленням у ЗМІ на користь Санду, і відбулися одночасно з референдумом щодо інтеграції з ЄС, на якому з невеликою перевагою, отримавши 50,4 % підтримки переміг проєесівський курс. Віорел Чернеуцяну, голова молдовської поліції, заявив, що десятки мільйонів доларів було перераховано понад 138 000 особам у Молдові, приблизно 10 відсоткам активного електорату, через російський банк «Промсвязьбанк» з метою «масового підкупу виборців» га президентських виборах та на референдумі, причому кількість людей, які отримали вигоду від цієї системи, як повідомляється, була набагато більшою, оскільки одержувачі також отримували гроші для членів своїх сімей. Внаслідок втручання Росії та підкупу голосів результати обох голосувань були спотворені, тож референдум щодо ЄС пройшов з лише невеликою перевагою.

У січні 2025 року в Молдові спалахнула енергетична криза, оскільки Росія припинила постачання природного газу до підтримуваного Росією невизнаного сепаратистського регіону Молдови Придністров'я. Санду та молдовська влада звинуватили Росію у спричиненні кризи, щоб вплинути на майбутні парламентські вибори, причому кілька іноземних аналітиків та аналітичних центрів підтримали цю точку зору, стверджуючи, що криза може підірвати популярність ПАС та шлях Молдови до Європи, а також призвести до повернення влади проросійськими партіями.

За даними молдовського аналітичного центру WatchDog, PAS виконала близько 56 % своїх обіцянок 2021 року протягом чотирьох років перебування при владі. За даними Німецького фонду Маршалла, PAS критикували за обмеження можливостей для інших проєвропейських партій. Фонд Карнегі за міжнародний мир стверджував, що ярлик «проросійська» дедалі більше використовувався проти опозиції під час провладної мобілізації на вибори 2025 року, і заявляв, що «громадянське суспільство, що фінансується Заходом», дедалі більше стає продовженням урядових можливостей. Хоча опитування Міжнародного інституту преси серед представників молдовських ЗМІ показало, що найбільше занепокоєння викликала російська дезінформація та пропаганда, деякі респонденти також повідомили про стурбованість самоцензурою у виданнях, тісно пов'язаних редакційно із зовнішньою політикою владою, та, як повідомляється, у «своєрідному симбіозі», що існує між деякими з цих видань та владою. Крім того, пандемія COVID-19 у 2020 році під час першого терміну Санду, російське вторгнення в Україну у 2022 році, яке спричинило економічний спад та масовий наплив біженців, енергетична криза 2025 року, висока інфляція та втома від реформ знизили популярність PAS. На тлі російського втручання та дезінформаційних кампаній Euronews назвала вибори для Санду «фінальною битвою» на шляху Молдови до членства в ЄС.

Виборча система 101 член парламенту обирається за пропорційною системою представництва за партійними списками в одному загальнонаціональному виборчому окрузі. Виборчий бар'єр на національному рівні варіюється залежно від типу списку; для партій або окремих організацій він становить 5 %; для виборчого блоку — 7 %. Для незалежних кандидатів бар'єр становить 2 %.

Кампанія

Початки кампанії та формування блоків 31 січня лідер молдовської опозиції Александр Стояногло, який програв президентські вибори 2024 року президентці Санду, оголосив про створення нової коаліції, щоб кинути виклик прозахідній правлячій більшості. Коаліція під назвою «Альтернатива» об'єднала три політичні партії на чолі з мером Кишинева Йоном Чебаном, колишнім прем'єр-міністром Йоном Кіку та колишнім депутатом Марком Ткачуком. Хоча Стояногло проводить кампанію, що базується на зовнішній політиці, що включає як Росію, так і Захід, він схиляється до Росії, а його минулу кандидатуру на посаду президента підтримувала промосковська Партія соціалістів Республіки Молдова (PSRM).

У 2023 році Національний альтернативний рух (MAN) та Європейська соціал-демократична партія (PSDE) розпочали переговори про об'єднання, які провалилися напередодні президентських виборів 2024 року. Тудор Ульяновський стверджував, що PSDE не була запрошена до коаліції MAN «Альтернатива». У травні колишній лідер PDM Думітру Дьяков закликав до об'єднання PSDE та руху «Повага до Молдови» (MRM) Маріана Лупу. У липні PSDE запропонувала створити «Європейський молдовський альянс» з Коаліцією за єдність та добробут (CUB) та Лігою міст та комун (LOC), які обидва були колишніми членами блоку «Разом». У серпні Борис Фока оголосив, що Сучасна демократична партія (PDMM) братиме участь у виборах, і закликав колишніх членів PDM приєднатися. Дьяков також повторив свій заклик до об'єднання PSDE, MRM та PDMM.

4 червня 2025 року було сформовано Платформу «За Молдову» з метою об'єднання опозиційних партій, яка пізніше отримала підтримку від PSRM, Партії комуністів та Партії «Майбутнє Молдови». 4 липня 2025 року Ігор Додон оголосив про переговори щодо створення лівого блоку. Пізніше Володимир Воронін підтвердив, що до блоку увійдуть PSRM, PCRM, Партія «Серце Молдови» та Партія «Майбутнє Молдови». Патріотичний виборчий блок було зареєстровано 3 серпня без PCRM, яка приєдналася через п'ять днів. Ліберально-демократична партія Молдови (PLDM) на чолі з Владом Філатом подала заявку на реєстрацію на виборах 15 липня, на наступний день після закінчення терміну. Апеляцію ЛДПМ було відхилено Верховним судом (ВСС) 2 вересня, тому партію було виключено з перегонів.

На з'їзді блоку «Перемога», що відбувся 6 липня 2025 року в Москві (Росія), лідер блоку, молдовський олігарх- тікач Ілан Шор, заявив, що хоче, щоб Євгенія Гуцул, губернатор Гагаузії, очолила виборчий список «Перемоги» на парламентських виборах 2025 року. На той момент Гуцул перебувала під слідством за двома кримінальними справами та перебувала під домашнім арештом. Шор також заявив на тому ж з'їзді, що вважає «єдиним порятунком» для Молдови «союз з Російською Федерацією» і що «немає сенсу говорити про незалежність країни», додавши коментар «єдина валюта, єдиний парламент». 5 серпня 2025 року, лише за кілька тижнів до виборів, Гуцул було засуджено до семи років позбавлення волі за використання незадекларованих російських коштів для фінансування політичної діяльності. У липні Центральна виборча комісія (ЦВК) скасувала реєстрацію партії «Перемога». Після скасування партії члени вирішили зареєструватися окремо, але наступного дня (3 серпня) партії «Шанс», FASM та «Перемога» (а також Аграрна партія Молдови, яка не є членом блоку) також були відсторонені. Міністерство юстиції оголосило, що прагне розпустити ці партії разом із членом блоку «Перемога» — Партією відродження. 15 серпня партії «Відродження» також було заборонено балотуватися.

20 серпня лідер PCRM Воронін прокоментував так звану справу «кульок» (чорної сумки), заявивши, що його партнер по коаліції, лідер ПСРМ Додон, отримав 860 000 євро від Володимира Плахотнюка та що він уже дав свідчення в Антикорупційній прокуратурі. У цій справі Додона звинуватили в пасивній корупції та організації й отриманні фінансування політичної партії від злочинної організації. Згідно з обвинуваченнями, Додон у 2019 році прийняв гроші від тодішнього лідера PDM, а згодом — олігарха-втікача Плахотнюка, для фінансування ПСРМ. Через день Воронін відкликав свої заяви, назвавши їх саркастичним жартом. Воронін багато разів критикував Додона в минулому, вважаючи його «зрадником» за те, що він покинув PCRM у 2011 році та розділив виборців PCRM з PSRM. На той час Воронін посідав лише 49-те місце у списку кандидатів Патріотичного блоку, який очолював Додон, маючи мало шансів потрапити до парламенту, хоча Воронін заявив про існування домовленості в блоці про його просування на 32-ге місце. За словами молдовського журналіста та засновника Nokta Михайла Сіркелі, його низьке місце у списку принизило б Вороніна, оскільки Сіркелі припустив, що Воронін міг зробити заяви про справу Кульок або для саботажу блоку, або як особистий маневр, щоб забезпечити собі безпечне місце у його списку.

23 серпня ЦВК відхилила реєстрацію Партії Великої Молдови (PMM). Причиною цього було те, що після виключення з виборчого списку особи, засудженої за домашнє насильство, що зробило цю особу непридатною для включення як кандидатки, список партії не відповідав мінімальній квоті кандидатів від кожної статі, що вимагається чинним законодавством. Голова партії Вікторія Фуртуне, яка має зв'язки з Шором, заявила, що рішення було політично мотивованим, і що вона подасть його апеляцію. Партія людей, природи та тварин (PONA), очолювана Іоном Дроном, також була виключена з тієї ж причини, а також через неповну документацію, як заявила ЦВК. Тим не менш, згідно з рішеннями Центрального апеляційного суду та ВСЮ, ЦВК зареєструвала PMM на виборах 5 вересня з умовою повторного виключення партії, якщо вона не змінить свій список відповідно до гендерної квоти.

Початок кампанії