Швеція стала членом Організації Об'єднаних Націй 19 листопада 1946 року. Історично країна робила вагомий внесок у політичне лідерство: такі політики й дипломати, як Даг Гаммаршельд, Фольке Бернадотт, Альва Мюрдаль, Маргот Вальстрьом та інші, відіграли важливу роль у розвитку ООН. Швеція належить до небагатьох держав-членів, які досягають або навіть перевищують рекомендований ООН рівень витрат на гуманітарну допомогу у розмірі 0,7 % ВВП. У 2017 році ці витрати становили 1,4 % ВВП країни. Швеція чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки, востаннє у 2017—2018 роках.

Історія Швеція приєдналася до Організації Об'єднаних Націй у 1946 році й разом з іншими країнами-засновницями взяла участь в ухваленні Загальної декларації прав людини ООН 10 грудня 1948 року.

Шведський дипломат Фольке Бернадотт був одноголосно призначений Радою Безпеки ООН «медіатором Організації Об'єднаних Націй у Палестині» під час арабо-ізраїльського конфліктіу 1947—1948 років. Бернадотт став першим офіційним посередником в історії ООН: йому вдалося досягти першого перемир'я під час наступної арабо-ізраїльської війни 1948 року та закласти основу для створення Агентства ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт на Близькому Сході (UNRWA). Його участь у переговорах з медіації була розкритикована ізраїльським урядом за твердження, що арабські країни не бажають відновлюювати бойові дії в Палестині, а конфлікт тепер складається лише з «окремих інцидентів». Бернадотт був убитий 17 вересня 1948 року членами організації Лехі, радикальної єврейської сіоністської групи.

7 квітня 1953 року голова шведської делегації на Генеральній Асамблеї Даг Гаммаршельд був призначений Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй, змінивши першого Генерального секретаря Трюгве Лі. Гаммаршельд склав присягу 10 квітня і одноголосно був переобраний на другий термін 26 вересня 1957 року. 18 вересня 1961 року, під час переговорів про припинення вогню між силами ООН та катангськими військами Мойсея Чомбе в Конго, авіалайнер Douglas DC-6 Гаммаршельда розбився в Північній Родезії — виживших не було. Смерть Генерального секретаря спричинила кризу спадкоємності в ООН, оскільки не було встановлено порядку передачі повноважень і Раді Безпеки довелося обрати нового очільника організації.

Членство в Раді Безпеки Від моменту вступу до ООН у 1946 році Швеція чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки, у середньому приблизно раз на два десятиліття.

1957—1958 1975—1976 1997—1998 2017—2018

Посилання

Виноски