Яманду Рамон Антоніо Орсі Мартінес (; 13 червня 1967) — уругвайський політичний і державний діяч. З 1 березня 2025 року президент Уругваю.
Ранній період життя Народився 13 червня 1967 року в департаменті Канелонес. По батьківській лінії має італійське коріння, предки іммігрували до Уругваю на початку XIX століття з Озільї (Лігурія, Італія). По материнській лінії — іспанського походження, його предки були першими поселенцями Монтевідео з Канарських островів. Батько був сільськогосподарським робітником, мати — швачкою. Сім'я жила в сільській місцевості між містами Санта-Роса і Сан-Антоніо і зазнавала фінансових труднощів: так, деякий час вони жили без електрики.
Рідні були віруючими римо-католиками, і молодий Яманду був вівтарником у місцевій каплиці. У юності він також займався народними танцями, з 15 років брав участь у муніципальній танцювальній трупі. У 1986 році вступив на факультет міжнародних відносин Республіканського університету, але незабаром залишив навчання. Пізніше закінчив Педагогічний інститут Артігаса в Монтевідео за спеціальністю викладача історії (1991).
Політична кар'єра З юності був політично активним. 1989 року брав участь у кампанії за референдум про амністію. Спочатку перебував у соціал-демократичній організації Артигістський напрямок (Vertiente Artiguista). У 1990 році вступив до ліворадикального Руху народної участі (MPP), ставши його активним членом.
У 2004 році, все ще працюючи вчителем історії в Мальдонадо, вперше балотувався до Палати представників як четвертий кандидат у виборчому списку MPP по департаменту Канелонес, але не пройшов. У 2005 році став першим заступником інтенданта Канелонеса Маркоса Карамбули, потім обіймав посаду генерального секретаря адміністрації. В 2015 році був обраний інтендантом Канелонеса, набравши 37% голосів, і переобраний в 2020 році. Його кандидатуру підтримали різні сектори Широкого фронту, такі як MPP, Vertiente Artiguista та Комуністична партія.
У 2019 році очолив кампанію кандидата в президенти від "Широкого фронту" Даніеля Мартінеса. Після поразки партії на виборах став одним із її ключових лідерів.
Президентство У березні 2023 року MPP офіційно підтримало Орсі як кандидата в президенти. Підтримку йому висловив ще ряд течій на лівому крилі коаліції. У грудні 2023 року його кандидатуру висунули на з'їзді «Широкого фронту» нарівні з Кароліною Коссе, Маріо Бергарою та Андресом Лімою. У першому турі виборів 27 жовтня 2024 року він набрав, за опитуваннями, 43,2—44 % голосів, а за результатами виборчкому — 46,12 %. У другому турі 24 листопада з 52 % голосів переміг Альваро Дельгадо.
Після перемоги зустрівся з колишнім президентом Хосе Мухікою, а потім чинним главою держави Луїсом Лакальє Поу для обговорення передачі влади. Його оперативно привітали поточні та колишні глави держав, у тому числі Габрієль Борич, Клаудія Шейнбаум, Ніколас Мадуро, Крістіна Фернандес де Кіршнер та Маурісіо Макрі. У грудні 2024 року як запрошений гість президента Лакальє Поу взяв участь у саміті Меркосур, де відбулися двосторонні переговори з лідерами країн регіону.
До вступу на посаду Орсі почав формування уряду. Першим призначенням став міністр економіки та фінансів Габріель Оддоне. Серед інших ключових постатей — Алехандро Санчес (секретар президента), Альфредо Фратті (міністр сільського господарства, рекомендований Мухікою) та Крістіна Люстемберг (міністр охорони здоров'я). 16 грудня 2024 року було представлено повний склад кабінету міністрів .
2 лютого 2025 року оголосив, що не переїжджатиме в офіційну резиденцію президента, вважаючи за краще залишитися у своєму будинку в Салінасі.
Церемонія вступу Яманду Орсі на посаду 43 конституційного президента Уругваю відбулася 1 березня 2025 року, коли уругвайська держава відзначила 40-річчя безперервного демократичного правління. Гостями на інавгурації були президенти Вірменії (Ваагн Хачатурян), Болівії (Луїс Арсе), Бразилії (Луїз Інасіо Лула да Сілва), Гватемали (Бернардо Аревало), Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмаєр), Гондурасу (Сіомара Кастро), Колумбії (Густаво Петро), Панами (Хосе Рауль Муліно), Парагваю (Сантьяго Пенья), Сахарської Арабської Демократичної Республіки (Брагім Галі).
Особисте життя Одружений з актрисою та балериною Лаурою Алонсо Перес, у них двоє дітей — близнюки Лусія та Вікторіо (нар. 2012). Живе з сім'єю в Салінасі. Вихований у католицькій традиції, але вважає себе агностиком. Є вболівальником футбольного клубу «Пеньяроль».
Примітки