Люби́тівське о́зеро — озеро в Україні, розташоване в межах Ковельського району Волинської області. Лежить у самому центрі села Любитів, за 12 км на південний схід від міста Ковель.
Озеро відоме як місце відпочинку Лесі Українки та Івана Франка. Є популярним місцем для риболовлі та літнього відпочинку.
Назва та легенда Існує легенда, що назва озера, як і села Любитів, походить від слова «любов». За переказами, на березі жили закохані юнак і дівчина, яким батьки заборонили одружуватися. Не витримавши розлуки, вони втопилися в озері. На знак їхнього великого кохання люди назвали водойму Любитівським.
Географія та гідрологія
Розташування та рельєф Озеро розташоване в центральній частині Волинської області, у Любомльсько-Ковельському фізико-географічному районі Волинського Полісся. Водойма лежить у глибокій западині овальної форми в межах Волинської акумулятивної рівнини. Береги підняті, місцями до 1,5–2,0 м над рівнем води, переважно зайняті садово-городніми ділянками та житловою забудовою.
Походження Існує дві основні версії щодо походження озерної улоговини: Карстова — згідно з цією теорією, озеро утворилося внаслідок розчинення підземними водами легкорозчинних порід (крейди, вапняків), що є типовим для більшості озер Волині. Льодовикова — інша думка пов'язує утворення озера з діяльністю давнього льодовика приблизно 290 тисяч років тому.
Гідрологічні показники Озеро безстічне, живиться за рахунок поверхневих стоків, атмосферних опадів та підземних джерел. Рівень води має кількарічні цикли коливань. Взимку водойма повністю замерзає.
Згідно з дослідженнями 2018 року, площа водного дзеркала становить 20 га, максимальна глибина — 6,05 м, середня — 2,35 м, а об'єм води — 323,4 тис. м³. За даними Регіонального офісу водних ресурсів, площа озера становить 14 га, максимальна глибина — 14 м, а об'єм — 840 тис. м³.
Донні відклади Більш ніж 70 % улоговини озера заповнено сапропелем — органо-мінеральними донними відкладами. Максимальна потужність сапропелевих покладів у центральній частині досягає 10–11,5 м. Виділяють декілька видів сапропелю: вапняковий, торф'янистий, водоростево-глинистий, діатомовий та інші. Загальні геологічні запаси сапропелю оцінюються у 170,6 тис. тонн. Ці відклади є цінною сировиною, яку можна використовувати як органічні добрива в сільському господарстві.
Флора і фауна Рослинний світ озера має виражену ярусність. Уздовж берегів ростуть калюжниця, мати-й-мачуха, жовтець, а також отруйна цикута. Пояс мілководдя займають густі зарості очерету та рогізу. На глибших ділянках поширені рослини з листям на поверхні, такі як латаття біле та глечики жовті. Серед повністю занурених рослин зустрічаються елодея, рдесник, а на поверхні води поширена ряска. На узбережжях ростуть тополі, каштан, клен та береза.
Іхтіофауна озера представлена такими видами риб: карась сріблястий, плітка, краснопірка, окунь, щука, лин, сазан, лящ. Також у водоймі водяться рак річковий та болотна черепаха. Серед ссавців зустрічається ондатра, а з птахів — дикі качки та гуси. Іноді на озеро залітають лебеді-шипуни.
Історія Найдавніша письмова згадка про село Любитів, а отже, і про озеро, датується 1545 роком в описі Луцького замку.
У 1891 році озеро відвідали Леся Українка та Іван Франко, які перепливали його під час відпочинку в Любитові. Леся Українка, яка мешкала в сусідньому селі Колодяжне, любила тут відпочивати і купатись.
У 1920–30-х роках у Любитові бував поет Євген Маланюк, який згадав село у своїй поезії «Волинське».
Під час Першої світової війни село було окуповане німецько-австрійськими військами, що засвідчують світлини, збережені в Австрійському державному архіві, на одній з яких зображене й озеро.
Рекреація та рибальство Любитівське озеро є популярним місцем відпочинку, особливо влітку, завдяки мальовничим ландшафтам. Водойма є осередком любительської риболовлі для мешканців навколишніх сіл та міста Ковеля. Місцева спільнота рибалок періодично проводить зарибнення водойми для підтримки рибних запасів.
Екологічний стан та охорона Озеро зазнає значного антропогенного впливу через близькість до житлової забудови та господарської діяльності. Основними проблемами є забруднення побутовими стоками з присадибних ділянок, заростання берегів очеретом та замулення дна. Велика товща мулу є наслідком багаторічного накопичення відкладів, що призводить до поступового «старіння» озера.
Періодично на озері фіксуються випадки браконьєрства. У 2020 році рибоохоронний патруль викрив двох громадян, які ловили рибу забороненою мисиновою сіткою.
Науковці зазначають, що видобуток сапропелю з дна озера міг би не лише забезпечити економічний ефект, а й сприяти поглибленню водойми, сповільненню процесів її старіння та створенню кращих умов для рекреації.
Галерея
Див. також Любитів
Примітки
Джерела