Паламаров Андрій Васильович, народився 17 серпня 2001 року, в селищі Ярешки, Андрушівського району, Житомирської області, Україна — загинув 7 вересня 2025 року, під час виконання бойового завдання, захищаючи цілісність та суверенітет України, в районні населеного пункту Ямпіль, Краматорського районну, в період Російського вторгнення в Україну (з 2022).
Життєпис Паламаров Андрій Васильович, народився 17 серпня 2001 року, в селищі Ярешки, Андрушівського району, Житомирської області, Україна. Був другою дитиною в сім'ї.
Навчався Андрій в Бровківському ліцею Андрушівської міської ради,Бердичівського р-н.,Житомирської області. Навчався відносно, але не був відмінником. Після закінчення ліцею вступив до Київського Механіко - Технологічного Фахового Коледжу, де отримав спеціальність у сфері машинобудування.
Під час навчання Андрій вступає до армії, і закінчує своє навчання в бойових діях під Сєверодонецьком.
Перша бригада в яку він вступив була 72 окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, де він і отримав свій позивний НАПАЛ. Згодом він потрапив в 115-ту окрему механізовану бригаду (Україна).
Пройшовши дуже багато бойових дій, він отримав 2 контузії, але так і не залишив служби, а продовжував і надалі служити в Збройних Силах України.
Приїхавши до нового населеного пункту, а саме до міста Білопілля, Сумська область, Андрій знаходить своє кохання, починає зустрічатися з Єлизаветою Сердюк.
Знаходячись в Білопіллі, Андрію дають змогу поїхати на навчання в Данію.
Через місяць навчання, Андрій (Напал), приїздить та робить пропозицію, на що дівчина йому відповідає "ТАК".
Коли закінчилася служба в місті Білопілля, їхню бригаду переводять до Торецьку, де хлопець отримує 3 контузію більш важчу ніж перші, але все одно не завершує службу та йде далі.
Як тільки була будь яка можливість він приїздив до своєї нареченої, або вона приїздила до нього. Вони хотіли одружитися, після закінчення нареченої університету, але страшна звістка розбила все майбутнє.