Гельдернські війни (; ) — серія конфліктів у Нижніх країнах між герцогом Бургундським, який контролював Голландію, Фландрію, Брабант та Ено з одного боку, та Карлом, герцогом Гельдернським, який контролював Гельдерн, Гронінген та Фризію з іншого боку.

Війни тривали з 1502 по 1543 рік і закінчилися перемогою Бургундії. Завдяки цьому всі Нижні землі опинилися під контролем сина останнього герцога Бургундії Філіпа I Вродливого Карла V, імператора Священної Римської імперії. Конфлікти характеризувалися відсутністю великих битв між арміями обох сторін. Натомість поширеною практикою були невеликі напади та втечі, набіги та засідки. Незважаючи на це, вплив на цивільне населення був значним, а бойові дії та інциденти відбувалися на території усіх Нижніх країн.

Серед низки конфліктів зокрема були розграбування Гааги в 1528 році та невдала облога Антверпена в 1542 році під командуванням гельдернського фельдмаршала Мартена ван Россума. Війна закінчилася повним знищенням майже всіх мешканців міста Дюрен, після чого інші гельдернські міста за Венлоським договором здалися владі Габсбургів.

Остання частина війн перетиналася з більшим конфліктом між Францією та Іспанією, відомим як Італійські війни.

Передумови Витоки Гельдернських війн сягають 1471 року, коли Карл Сміливий позичив 300 000 золотих гульденів герцогу Гельдерському Арнольду. В «заставу» за надання позики Карл взяв титул герцога Гельдернського. Арнольд не повернув позику, і тому після його смерті у 1473 році Карл Сміливий прийняв титул герцога Гельдернського Син Арнольда, Адольф, а згодом онук Карл не погодились із цим і спробували зберегти контроль над Гельдернським герцогством за допомогою військової сили.

1502–1514 Між 1502 і 1515 роками Габсбурги безуспішно намагалися відвоювати Гельдернське герцогство, яке належало Бургундській династії між 1473 і 1492 роками. З іншого боку, Карл, герцог Гельдерський, також безуспішно намагався завоювати Оверейсел, який належав єпископству Утрехта.

1514-1517

У цей період точилася саксонська ворожнеча, в якій Георг, герцог Саксонії, у союзі з Габсбургами, намагався підкорити Фризію, Оммеланден та Гронінген. Фризи під керівництвом Янко Дуваму чинили опір і були підтримані Едзардом I, графом Східної Фризії, та неповторним Карлом, герцогом Гельдерським. Георг Саксонський не зміг завоювати Гронінген і був відкинутий. Коли він володів лише кількома містами (Леуварден, Гарлінген та Франекер), він продав свої права Карлу Габсбургу в травні 1515 року.

Тим часом фризькі повстанці, очолювані легендарними П'єром Герлофсом Доніа та Відєрдом Єлкамою, виграли багато морських битв і здійснили набіги на Голландію на чолі Арумерського Чорного Обруча. Оскільки Карлу Габсбургу потрібно було зміцнити іспанський трон і маневрувати, щоб стати імператором Священної Римської імперії в Німеччині, він уклав мир з Едзардом I, визнавши його графом Східної Фризії, а також з Карлом, герцогом Гельдерським, залишивши йому контроль над більшою частиною Фризії, Оммеланденом і Гронінгеном. Згодом Карл Гельдерський завоював Оверейсел у 1521–1522 роках за підтримки Зволле.

1522–1528 рр. У 1522 році війська Габсбургів під командуванням Георга Шенка ван Тутенбурга відновили наступ і наступного року вибили війська Гельдера з Фризії. Крім того, фризькі повстанці, чий харизматичний лідер П'єр Герлофс Донія помер від хвороби в 1520 році, також були розбиті. Їхнього лідера Віджерда Єлькама та залишки фризької армії було захоплено в 1523 році, доставлено до міста Леуварден і публічно обезголовлено. Янко Дувама також був узятий у полон і помер у полоні у Вільворде. В грудні 1524 року Фризія міцно перебувала в руках Габсбургів. Її було перейменовано на лордство Фризія, і нею правив штатгальтер .

Карти

Примітки