Кла́ренс Флойд Гі́ршфельд (; 30 січня 1881 — 19 квітня 1939) — американський інженер-електрик, механік та консультант, педагог, керівник досліджень компанії Detroit Edison Co. (нині ), автор наукових праць і винахідник, посмертно нагороджений медаллю Джона Фріца у 1940 році.
Життєпис
Молоді роки, освіта, початок кар'єри Гіршфельд народився в Сан-Франциско в 1881 році, був сином Чарлза Гіршфельда та Лотти (Маккарті) ГіршфельдWinfield Scott Downs Encyclopedia of American biography: New series, American Historical Company. 1936. P. 182. Він здобув ступінь бакалавра з електротехніки в Каліфорнійському університеті в 1902 році, а пізніше ступінь магістра з машинобудування в Корнелльському університеті в 1905 роціASME. Transactions of the American Society of Mechanical Engineers, Volume 62, 1941. P 240.
У Корнелльському університеті Гіршфельд розпочав свою кар'єру в 1903 році як викладач у Сіблійському коледжі машинобудування та механічних мистецтв, нині . Там він пропрацював до 1914 року, пройшовши шлях до доцента, а згодом і професора машинобудування. У ті часи він також започаткував власну консультаційну практику.
Подальша кар'єра та визнання У 1913 році Гіршфельд покинув Корнелльський університет заради промисловості. Він приєднався до компанії Detroit Edison Company, нині , де отримав призначення керівником дослідницького відділу. Під час Першої світової війни взяв академічну відпустку, щоб служити в Департаменті озброєння США в званні майора та підполковника.
Після цього Гіршфельд продовжував очолювати дослідницький відділ компанії Detroit Edison. Він керував дослідженнями в широкому спектрі галузей, включаючи «проблеми, пов'язані з проєктуванням, будівництвом, стандартизацією, експлуатацією та обслуговуванням пароелектричних електростанцій, а також експлуатацією та об'єднанням енергетичної системи; промислове електроопалення та інші роботи з нарощування електронавантаження; утилізацію промислових відходів; знос електричних кабелів: електрозварювання; розробку електричних печей та нові методи вироблення електроенергії»Dr. Clarence F. Hirshfeld. // Detroit Free Press from Detroit, Michigan. Thursday, April 20, 1939. page 1.
З 1932 по 1939 рік, протягом останніх семи років свого життя, він як головний інженер керував розвитком міського транспорту на базі трамвая серії PCC. За його часів цей вид транспорту був запроваджений у таких містах, як Торонто, Бруклін, Піттсбург, Вашингтон, Балтимор, Чикаго, Сан-Дієго та Лос-АнджелесThe Edison Electric Institute Bulletin, Vol. 7, 1939. p. 268.
У 1932 році Гіршфельд здобув ступінь доктора інженерії в Політехнічному інституті РенсселераLester Gray French Machinery, Volume 46. 1939. page 271.
У 1940 році він був посмертно нагороджений медаллю Джона Фріца.
Вибрані публікації Монографії Hirshfeld, Clarence Floyd Engineering thermodynamics, New York, D. Van Nostrand company, 1910. Hirshfeld, Clarence Floyd and Tomlinson Carlile Ulbricht Gas Paower. New York, Wiley, 1913. Hirshfeld, Clarence Floyd and Tomlinson Carlile Ulbricht Steam power. New York, J. Wiley & sons, inc., 1916. Barnard, William Nichols, Frank Oakes Ellenwood, and Clarence Floyd Hirshfeld Heat-power engineering. Volume 2. Wiley, 1935.
Статті
Hirshfeld, Clarence Floyd Disturbing effects of horizontal acceleration. Electric Railway Presidents' Conference Committee, 1932. Hirshfeld, Clarence Floyd, and G. U. Moran Performance of Modern Steam-Generating Units. ASME Trans.(Fuels and Steam Power Section)'' 55 (1933): 117.
Патенти Patent US1958577 — Apparatus for dust separation, 1934 Patent US2010668 — Tire for rail vehicles, 1935 Patent US2124350 — Wheel assembly, 1938 Patent US1923147 — Electric cable and method of operating the same, 1933 Patent US2207151 — Brake shoe, 1940 Patent US2243068 — Braking system, 1941.
Примітки
Посилання Hirschfield, Clarence Floyd // University of Detroit Mercy