Муха́ммад Айю́б ібн Муха́ммад Ю́суф ібн Сулейма́н У́мар (; жовтень 1952, Судівська Аравія, Мекка — 16 квітня 2016, Медіна, Саудівська Аравія) — саудівський улем, імам і карі (читець Корану), відомий своєю еталонною вимовою. Він був імамом мечетей Аль-Масджид Аль-Набауї та Мечеті Куба в Медіні. Він також працював викладачем кафедри тафсира факультету Священного Корану та ісламських досліджень Ісламського університету Медини та членом Вченого комітету комплексу імені короля Фахда з видання Священного Корану. Його вчитель — Халіль аль-Карі.
Коротка біографія Народився у жовтні 1952 року в Мецці.
У професійній діяльності Мухаммад Айюб спочатку працював помічником на кафедрі Корану, а потім перейшов на посаду інспектора в екзаменаційній службі того ж факультету, де й пропрацював десять років. Він став членом освітньої ради короля Фагда та Наукового комітету з видання Священного Корану.
Він очолював молитви у багатьох мечетях Саудівської Аравії, таких як Аль-Анабія (1394—1403), Кабаа, Абдуллаг аль-Хусейні (1403) та мечеть Аль-Масджід ан-Набауї в Медині Монавар.
Дискографія Мухаммада Айюба, що включає безліч його читань, була випущена по всьому мусульманському світу.
Він був імамом Масджид ан-Набаві та Масджид аль-Куба в Медині. Також він працював викладачем кафедри тафсира на факультеті Священного Корану та ісламських досліджень в Ісламському університеті Медини та членом Наукового комітету Комплексу короля Фахда з друку Корану.
Дотримувався ханафітського мазхабу.
Помер 16 квітня 2016 року в Медині.
Примітки