__NOTOC__
む або ム (/mu/; МФА: [mu] • [mɯ]; ) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Короткі відомості Опис Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う).
Губно-губний носовий: /m/ → む[mɯ]
До XII століття む використовувалась замість ん.
Порядок Місце у системах порядку запису кани: Порядок ґодзюону: 33. Порядок іроха: 23. Між ら і う. Абетки Хіраґана: む Походить від скорописного написання ієрогліфа 武 (му, воїн). Катакана: ム Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 牟 (му, поглинання). Манйоґана: 牟 • 武 • 無 • 模 • 務 • 謀 • 六 Транслітерації Кирилиця: Система Поліванова: МУ (му). Альтернативні системи: МУ (му). Латинка Система Хепберна: MU (mu). Японська система: MU (mu). JIS X 4063: mu Айнська система: MU (mu).
Інші системи передачі Шрифт Брайля: ●●－●●● Радіоабетка: МУсен но МУ (無線のム; «му» безпровідника) Абетка Морзе: －
Джерела та література 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998. 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998. 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998. Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. , Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997. Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання Японська система ромадзі Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів Система ромадзі JIS X 4063:2000