Вейвот (офіційне позначення — (50000) Quaoar I) — природний супутник Кваоара, транснептунового об'єкта, що є кандидатом у карликові планети. Вейвот відкрили Майкл Браун і Террі-Енн Суер 14 лютого 2006 року за зображеннями, отриманими за допомогою космічного телескопа «Габбл». Назву супутник отримав на честь Вейвота — божества неба та сина Квавара в міфології народу тонгва.
Діаметр Вейвота становить близько 200 км, а період обертання навколо Квавара — приблизно 12,4 доби. Супутник рухається на середній відстані близько 13 300 км від своєї планети. Вважається, що Вейвот відіграє важливу роль у збереженні зовнішнього кільця Квавара, впливаючи на нього гравітаційно через орбітальний резонанс.
Відкриття Вейвот уперше зафіксували на зображеннях космічного телескопа «Габбл» 14 лютого 2006 року під час огляду Майклом Брауном супутників великих транснептунових об'єктів (ТНО) з використанням високороздільної Удосконаленою камерою для досліджень. Послідовні знімки того дня показали, що Вейвот залишався нерухомим щодо Квавара і був помітно відокремлений під кутом приблизно 0,35 секунд дуги .
Після завершення огляду Браун і його колега Террі-Енн Суер повідомили про нововиявлені супутники ТНО у Центральне бюро астрономічних телеграм, яке опублікувало відкриття Вейвота разом із трьома іншими супутниками ТНО — Вант, Тінія та безіменного супутника 208996 Ахліс — 22 лютого 2007 року.
Щоб визначити орбіту Вейвота, Браун повторно спостерігав його за допомогою «Габбла» у березні 2007 та березні 2008 року. Разом із колегою Веслі Фрейзером Браун опублікував першу попередню орбіту Вейвота у травні 2010 року. Проте Фрейзер і Браун не змогли знайти Вейвота на ранніх ультрафіолетових знімках Квавара 2002 року, імовірно через те, що супутник перебував за Кваваром або був занадто тьмяним в ультрафіолетовому діапазоні.
Назва Після оголошення про відкриття Вейвоту йому не було присвоєно тимчасового позначення. Майкл Браун залишив право вибору назви за народом тонгва, на честь творця-бога якого — Квавара — названо саму карликову планету. Представники тонгва обрали ім'я Вейвот — бога неба та сина Квавара. Офіційно назву Вейвота оприлюднив Центр малих планет у повідомленні, опублікованому 4 жовтня 2009 року .
Орбіта Вейвот обертається навколо Квавара на середній відстані близько 13 300 км і здійснює п овний оберт за 12,4 доби. Його орбіта є співплощинною (тобто має нахил, близький до нуля) відносно екватора Квавара, хоча вона нахилена на 4,8° ± 1,6° відносно найзовнішнього кільця Квавара. Якщо орбіта Вейвота справді збігається з екваторіальною площиною Квавара, то її нахил до площини екліптики становитиме приблизно 15°, що відповідає осьовому нахилу самого Квавара. Орбіта Вейвота майже колова, з ексцентриситетом 0,018 ± 0,016. Така форма орбіти свідчить, що супутник утворився з диска речовини, який обертався навколо Квавара протягом перших 100 мільйонів років після формування Сонячної системи .
До 2019 року орбіта Вейвота залишалася значно невизначеною через обмежену кількість спостережень. Через велику відстань від Землі орбіта Вейвота показує дуже незначний паралактичний зсув під час спостережень із нашої планети, що спричиняло так звану дзеркальну неоднозначність — існували два можливі варіанти нахилу орбіти, які однаково добре відповідали спостережним даним. Інакше кажучи, було неможливо визначити, чи Вейвот обертається у прямому (проградному), чи зворотному (ретроградному) напрямі відносно площини екліптики. Крім того, розриви між відомими спостереженнями створювали аліасинг у 0,39 доби в розрахунку орбітального періоду, що призводило до появи кількох можливих рішень із різними періодами обертання. Раніше вважалося, що орбіта Вейвота має високий ексцентриситет — близько 0,14, тому астрономи припускали, що така еліптичність могла бути наслідком зіткнень із іншими тілами, гравітаційних збурень, повільної приливної циркуляризації або того, що Вейвот утворився як фрагмент, викинутий після зіткнення з Кваваром. Невизначеність в орбіті Вейвота вдалося усунути лише після того, як астрономи отримали точні дані про його положення під час покриттів зір, починаючи з 4 серпня 2019 року. Ці спостереження дозволили однозначно встановити, що Вейвот рухається проградно, майже коловою орбітою з періодом 12,4 доби.
Примітки