Арлезіанка — новела, написана Альфонсом Доде і вперше опубліковане в його збірці Листи з мого млина (Lettres de mon moulin) у 1869 році.

На замовлення Леона Карвальйо автор у 1872 році переробив оповідання на п'єсу у трьох діях з музикою і хором. Жорж Бізе написав сценічну музику до постановки, прем'єра якої відбулася 1 жовтня 1872 року в театрі Водевіль (нині — Гомон).

П’єса не мала успіху і була знята з репертуару після лише 21 вистави. Згодом музика була використана для створення двох сюїт з тією ж назвою: першу склав сам Бізе у листопаді 1872 року, другу — після його смерті у 1875 році Ернестом Гіро.

Інша п’єса мала бути поставлена того вечора, 1 жовтня 1872 року, але в останній момент її заборонила цензура, і натомість було показано «Арлезіанку». Багато глядачів були розчаровані цим замінником.

П’єса Доде лягла в основу італійської опери Арлезіанка (1897) з лібрето Леопольдо Маренко та музикою Франческо Чілеа.

8 березня 1999 року радіо BBC Radio 4 транслювало адаптацію п’єси Доде під назвою The Girl from Arles («Дівчина з Арля»), написану та перекладену з французької Майклом Робсоном, у постановці Енід Вільямс. У головних ролях: Френсіс Джитер — Роза Мамаї, Джон Вудвайн — Бальтазар, Мері Вімбуш — мадам Рено, Джеффрі Вайтгед — Франсе Мамаї, Гевін М'юр — Мітіфіо, Джайлз Фейган — Фредері, Тіллі Ґонт — Віветта, Бен Кроу — Марк.

7 червня 2025 року відбувся перший показ вистави Арлезіанка у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Режисер-постановник - Дмитро Богомазов.

Ролі РольПрем'єрний склад, 1 жовтня 1872(Диригент: Шарль Константен)Бальтазармесьє Парад (Parade)Фредерімесьє Абель (Abel)Патрон Маркмесьє Кольсон (Colson)Франсе Мамаїмесьє Корналья (Cornaglia)Мітіфіомесьє Реньє (Regnier)Член екіпажумесьє Лакруа (Lacroix)Слугамесьє Муассон (Moisson)Роза Мамаїмадам Фаргей (Fargueil)Реномадам Алексі (Alexis)Невинниймадам Моран (Morand)Віветтамадам Ж. Барле (J. Barlet)Служницямадам Леруа (Leroy)Хор

Сюжет Дія п’єси відбувається в Провансі, Франція. Арлезіанка, тобто «дівчина з Арля», є коханою молодого селянина на ім’я Фредері. Однак, дізнавшись про її зраду напередодні весілля, Фредері впадає у відчай. Родина юнака намагається його врятувати , але врешті-решт Фредері вчиняє самогубство, кинувшись з балкона.

Хоча п’єса заснована на однойменному оповіданні автора, вперше опублікованому у газеті L'Événement («Подія», 1866), а згодом у збірці Lettres de mon moulin («Листи з мого млина», 1869), сюжет був натхненний реальною подією — самогубством племінника письменника Фредеріка Містраля внаслідок божевільного кохання ().Macdonald, Hugh, The Bizet Catalog Macdonald, Hugh, The Bizet Catalog

Цікаві факти Оскільки головна героїня жодного разу не з’являється на сцені, слово Арлезіанка стало в сучасній французькій мові позначенням особи, яка демонстративно відсутня у певному місці чи ситуації, особливо невидимого персонажа у літературному творі.

Примітки