С-7 — радянський дизель-електричний підводний човен типу «Середня» серії IX-біс, що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та німецько-радянської війн. Закладений 14 грудня 1936 року на верфі заводу № 112 у Горькому під заводським номером 236. 5 квітня 1937 року спущений на воду. 30 червня 1940 року включений до складу Балтійського флоту.

Історія служби До початку німецько-радянської війни С-7 входив до складу 1-го дивізіону підводних човнів 1-ї бригади ПЧ Балтійського флоту. З 19 червня перебував на патрулюванні на підходах до Ірбенської затоки. 24 червня 1941 року при поверненні з бойового патрулювання С-7 атакували два торпедні катери супротивника. Німецьке радіо повідомляло, що «червону субмарину» знищено, проте човен успішно досяг морської бази у Вентспілсі.

Протягом 1941 року помітних бойових успіхів корабель не здобув. Під час бойового походу 29 червня — 11 серпня 1942 року човен за 38 діб потопив 4 транспортні судна і пошкодив 1 транспорт сумарним тоннажем близько 11 000 брт, захопивши двох фінських полонених та секретні документи з картами німецьких мінних полів. Цей похід став одним із найрезультативніших походів радянського підводного човна за всі роки війни. Весь екіпаж був нагороджений орденами, а командир корабля Сергій Лісін указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 жовтня 1942 був представлений до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.

17 жовтня 1942 року човен вийшов у черговий бойовий похід. Через три дні, 20 жовтня, від човна було отримано повідомлення, що підтверджує завершення проходу протичовнового мінного рубежу та вихід у крейсерство у відкритому морі. 21 жовтня човен востаннє вийшов на зв'язок і більше повідомлень від нього не надходило. У грудні 1942 року човен було виключено зі списків кораблів Балтійського флоту.

Як з'ясувалося наприкінці війни, 21 жовтня 1942 року С-7 йшов у надводному положенні для зарядки акумуляторів, коли був виявлений радіорозвідкою і о 19:30 торпедований фінською субмариною «Весікійсі». Четверо, включаючи командира Лісіна, були підняті з води фінами і потрапили в полон, з якого повернулися після виходу Фінляндії з війни у вересні 1944 року. Решта екіпажу (42 особи) загинули внаслідок вибуху торпед і потоплення човна.

Див. також Curie (P67) U-771 HMS Thistle (N24) ORP Dzik (1942) Capitano Tarantini (1940) I-73

Примітки Виноски

Джерела

Джерела

«С-7» подводная лодка IX серии ПЛ Н-7, С-7 тип «С» IX-бис серии

Посилання Подводные лодки типа С («Средняя») IX-бис серии Подводная лодка «С» IX серии АТАКУЕТ С-7

Література Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Эски» в бою. Подводные лодки Маринеско, Щедрина, Лисина. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-699-25627-3 С. А. Балакин, М. Э. Морозов. Подводные лодки типа «С». — Москва: Моделист-конструктор, 2000. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 / 2000). — 5000 экз. Гавриленко Г. И., Поляков А. П. Гибель героического экипажа советской подводной лодки С-7 // Военно-исторический журнал. — 2002. — № 10. — С. 41—46.