Ланцюжо́к слів (інколи слова) — словесна гра, в якій гравці по черзі називають слова, що пов'язані між собою за певним правилом, утворюючи таким чином «ланцюжок». Найпоширенішим правилом є те, що кожне наступне слово повинно починатися з тієї ж літери (або кількох літер), якою закінчилося попереднє слово. Ця гра є популярною розвагою для розвитку лексичного запасу, швидкого мислення та креативності, і часто використовується як дидактичний інструмент для вивчення мови. «Ланцюжок слів» існує в багатьох варіаціях і відомий під різними назвами в різних культурах, проте його основна суть — послідовне створення слів, що логічно пов'язані між собою — залишається незмінною. Зазвичай вибирається категорія слів, існує обмеження за часом, наприклад, п'ять секунд,, і в одній грі слова не можуть повторюватися. Версія гри, в якій використовуються назви міст — гра «міста».
В англійській традиції «ланцюжок слів» (Word chain), також відомий як «чіпляйся позаду» (grab on behind), «останній і перший» (last and first), «альфа і омега» (alpha and omega) та «гра з іменами» (the name game).
Приклад та використання Прикладом ланцюга для назв міст може бути: Київ — Вінниця — Ялта — Алушта.
Гра використовується як інструмент для викладання іноземної мови та, як автомобільні ігри.
Пов'язані ігри Подібна японська гра — шіріторі, в якій слово має починатися з останньої мори, або кана, попереднього слова. Воно містить правило щодо програшу: слова, що закінчуються на N, не можуть використовуватися, оскільки кана ніколи не використовується на початку слів. Гра антакшарі (ant означає кінець, akshar означає літера), в яку грають в Індії, Пакистані та Непалі, також передбачає ланцюжок, але з куплетами пісень з фільмів (зазвичай болівудських пісень). У франкомовних країнах гра марабут передбачає останній склад.
У китайській мові подібна гра відома як цзелун (接龍), де гравці починають нові слова з останньої ханьцзи попереднього слова. Інший варіант гри відомий як цзучуань (字串), у якому використовується додавання, видалення або заміна одного з компонентів персонажа для формування іншого персонажа. Найпопулярніший варіант гри відомий як ченъю цзелун (成語接龍), який замість цього використовує чотири ідіоми символів.
Існує також подібна південнослов'янська гра під назвою калодонт, у якій гравці продовжують ланцюжок, починаючи з двох останніх літер попереднього слова.
У корейській мові схожа гра називається ккеунмаритгі (끝말잇기), у якій гравці повинні сказати слово, що починається з останньої літери хангиль попереднього слова. У румунській мові є гра під назвою «Фазан», у якій гравці повинні назвати слово, що починається з двох останніх літер попереднього слова.
Написання віршів за тим самим принципом називається завершенням віршів.Cap Verses (To)., Dictionary of Phrase and Fable, Brewer, 1898 Існують різні інші варіанти, такі як давньогрецький сколіон.
У Чехії «ланцюжок слів» називається «словесний футбол» (Slovní fotbal). Крім традиційного варіанту гри, існує різновид «тихий словесный футбол». Він має той самий принцип, що й базовий варіант, тільки слова не вимовляються безпосередньо, а описуються обхідним чином. Приклади:
задумане слово - став - опис гравця - там розводять рибу; задумане слово - ікарус - опис гравця - марка автобуса; задумане слово - рот - опис гравця - частина обличчя.
Таким чином можуть виникати різні варіанти того, що задумав гравець, і може бути використано інше слово. У разі неясності гравці кажуть «СТОП» і уточнюють останні використані слова. Хто зробив помилку (наприклад, продовжив неправильне слово), той програє.Zapletal, Hry v klubovně, str. 117
Див. також
Автомобільні ігри
Примітки