Кай Крістіан Мідделтон Холст (24 лютого 1913, Ліллегаммер — 27 червня 1945, Стокгольм) — норвезький моряк, хутровий фермер та боєць руху опору під час Другої світової війни. Коли в 1942 році гестапо розігнало керівництво , він обійняв провідну роль в організації та разом з брав участь у відновленні центрального керівництва (Sentralledelsen, SL) Мілорга.Fra varm til kald krig, 89–92 Восени 1943 року Холст був змушений покинути Норвегію і залишався у Швеції до звільнення Норвегії у 1945 році.
Холста пам'ятають як за його роботою в норвезькому спротиві, так і за обставинами його смерті в Стокгольмі 1945 року. Про смерть Холста на той час говорили так багато, що керівництво Мілоргу опублікувало заяву в норвезькій газеті Aftenposten у липні 1945 року. Шведська та норвезька влада офіційно дійшли висновку, що Холст скоїв самогубство, але його родина та багато його друзів і колег дотримувалися думки, що Холста було вбито.
Передісторія Кай Холст народився та виріс у місті Ліллегаммер. Він був сином бізнесмена Крістіана Холста та Інги Холст, уродженої Расмуссен, обоє родом зі Ставангера. Після початкової школи Холст навчався в середній школі та проходив професійну підготовку в Ліллегаммері. Через кілька років після конфірмації він знайшов роботу моряка, а в 1930—1933 роках плавав на судні «Брагеланд» (Brageland), що належало норвезькій судноплавній компанії Sydamerikalinjen, потім перейшов на судно «Дагільд», що належало норвезькому судновласникові Дітлеву-Сімонсену.
У 1933 році він закінчив кар'єру моряка і став хутровим фермером у Месналі, на схід від Ліллегаммера. Холст захворів на туберкульоз, і незадовго до початку Другої світової війни переніс серйозну операцію, пов'язану з туберкульозом легенів.
З грудня 1944 року і до своєї смерті він був одружений з Маргаретою Корнеліуссен, дочкою Рагнара Корнеліуссена, президента тютюнової фабрики Tiedemann та члена правління Industriforbundet, та Монни Моргенштірне Ролл. Таким чином, він був зятем генерал-майора , який був одружений з сестрою його дружини Ельзою.
Робота з опором
Підпільна робота в Норвегії
Після вторгнення та окупації Норвегії нацистською Німеччиною, Холст, незважаючи на погане здоров'я, почав співпрацювати з головною норвезькою організацією опору «Мілорг». Він був завербований у 1941 році своїм зятем, офіцером Ларсом Хейєрдалом-Ларсеном, і незабаром отримав важливі завдання та здобув репутацію найбільш орієнтованої на дії людини в секретаріаті центрального керівництва (Sentralledelsen). З 1942 року Холст працював кур'єром, створив систему переховування біженців «Мілорг» (квартири, де переховувалися бійці опору перед «експортом» до нейтральної Швеції) та мав тісний контакт з такими ключовими діячами опору, як Оле Борге та Єнс Крістіан Хауге. Кай Холст, за словами професора Торе Прайзера, зіграв важливу роль у навчанні Хауге різних необхідних навичок: «Багато в чому саме Холст навчав недосвідченого Хауге».
У цей час Холст тісно співпрацював з Хауге, і протягом пів року вони жили в одній квартирі під прикриттям. Подруга і майбутня дружина Холста піклувалася про обох чоловіків і сама була залучена до роботи на користь опору. У своєму звіті про роботу під час війни Єнс Крістіан Хауге дуже схвально відгукнувся про «Кака», як неофіційно називали Холста, і особливо визнавав його серед своїх колег. Коли Йомар Брун (відомий своєю участю у виробництві важкої води в Норвегії) та його дружина були змушені втекти до Швеції, саме Холст через начальника зв'язку Мілорга Сальве Стаубо організував для подружжя конспіративну квартиру в Осло. Також саме Холст через Стаубо завербував легендарного начальника озброєння Мілорга .
Незважаючи на те, що Кай Холст ніколи не обіймав жодної офіційної керівної посади в Мілорг, він відігравав важливу роль у практичній роботі організації,Svik og gråsoner, 160 і був особливо важливим для Мілорга восени 1942 року, коли кілька лідерів були заарештовані гестапо або змушені були втекти до Швеції. Холст брав участь у зборах на рубежі 1942 року, коли Мілорг було реорганізовано, а Єнс Крістіан Хауге обійняв посаду генерального інспектора (відомого як «великий І»).
Окрім того, що Холст був зв'язковим між керівництвом Мілорга та його районними організаціями, він також був зв'язковим з незалежними від Мілорга групами опору. До них належали Ослогенген з Гуннаром Сонстебі, групи , Асбйорна Бріна, 2A та Група Освальда (також відома як Група Сунде на честь її лідера Асбйорна Сунде).Jens Chr. Hauge: fullt og helt, 114 Співпраця з комуністами та їхня нижча безпека ледь не призвела до того, що Холст потрапив до рук гестапо. Холст відіграв важливу роль під час підпалу Групою Освальда офісу трудової служби в Пілестредеті в Осло 20 березня 1943 року, на який нерішуче погодився Мілорг,«The attack against Pilestredet 31 happened around Easter 1943 (20 April) and was daring and successful. I got a vivid description a couple of hours later from Kaka who had received the guys when they returned», from Rapport om mitt arbeid under okkupasjonen, 72 метою якого було знищення архівів про людей, призначених на примусову трудову службу нацистському режиму.
Незважаючи на погане здоров'я, Холст багато працював і взяв на себе кілька небезпечних завдань, серед яких були зустрічі з людьми, яких підозрювали у співпраці з німецькими спецслужбами. Холст також організовував загони для ліквідації небезпечних німецьких і колабораціоністських норвезьких агентів. Холст був досвідченим агентом під прикриттям, повністю усвідомлював ризик бути спійманим і завжди носив із собою пістолет і отруйну пігулку, щоб у випадку, якщо його спіймають, накласти на себе руки, але при цьому не розкривати інформацію про організацію.
Втеча до Швеції
Влітку 1943 року Холст був змушений втекти до нейтральної Швеції. Після того як він сховався на звірофермі в Месналі, 5 серпня його супроводив через кордон провідник у Свінесунді. При в'їзді до Швеції його заарештували, і він пояснив, що змушений був тікати, оскільки без дозволу мав радіоприймач, слухав новини з Лондона і передавав їх іншим. Він нічого не сказав про свою роботу в Мілорг. Після допиту шведською владою в Стремстаді, як біженця з Норвегії, його відправили до , і після подальшого допиту там дали дозвіл на виїзд до Стокгольма.Fra varm til kald krig, 95
У Стокгольмі Холст працював у норвезькій місії, працюючи у військовому відділі № 4 (Mi4) в офісі за адресою Skeppargatan 32 на Естермальмі. Він займався постачанням для сил опору в Норвегії, і одним з його завдань була організація кур'єрських перевезень до Норвегії та з Норвегії. Частина роботи Холста для норвезького опору була нелегальною в нейтральній Швеції. Принаймні одного разу Холста заарештувала шведська поліція, але швидко відпустила. Арешт був пов'язаний з невдалою спробою Холста організувати кур'єрський маршрут через Магнор за допомогою шведа з місцевими зв'язками та ще одного норвежця. Після війни з'ясувалося, що ці двоє перебували на службі німецької розвідки, Абверу.Fra varm til kald krig, 100—105 Холст добре організовував і здобував спорядження та мав багато контактів, одним з яких була радянський посол у Швеції Олександра Коллонтай, у якої він придбав кілька пістолетів.
У листопаді 1944 року Холст був причетний до нелегальної купівлі зброї та отримав попередження від шведської поліції безпеки «Сепо». Приблизно в той же час Холст був згаданий «Сепо» у зв'язку зі шпигунською справою, до якої був причетний норвезький розвідник Фінн Якобсен. Однак шведська влада не змогла допитати Холста, оскільки він мав дипломатичний імунітет. Фінн Якобсен працював на Британську Секретну розвідувальну службу (SIS) і співпрацював з Холстом, постачаючи британцям розвідувальні дані з Норвегії, без відома норвезької місії в Стокгольмі, якій SIS не повністю довіряла. Холст був активістом і, ймовірно, симпатизував групам опору, пов'язаним з акціями, таким як 2A та група Освальда, а також так званому спортивному відділу (Idrettskontoret) у норвезькій місії, яке очолював .
Холст одружився з Маргарет Корнеліуссен 19 грудня 1944 року в Стокгольмі.
Мир і смерть
Після капітуляції Німеччини у травні 1945 року Холст працював над закриттям різних баз зберігання, які норвезькі бійці опору створили на шведській землі, а також подорожував між Швецією та Норвегією. 23 червня він прибув до Норвегії автомобілем зі Стокгольма, а рано вранці 26 червня супроводжував британські та норвезькі війська під час обшуків, що проводилися у німецьких військових таборах у штаб-квартирі Вермахту в Ліллехаммері.Svik og gråsoner, 161
Того ж дня він несподівано повернувся до Стокгольма, а вранці 27 червня був знайдений мертвим на вершині сходового майданчика в багатоквартирному будинку за адресою Ріндогатан 42 на Ґардеті. Його знайшла дружина швейцара, застреленого в праву частину голови, у калюжі крові на вершині сходів, біля дверей до ліфтової кабіни. Кількома годинами раніше вона знайшла його рюкзак і дорожню сумку біля входу. При тілі було знайдено 1200 норвезьких крон, велику суму на той час (що дорівнює понад 20 000 норвезьких кронNorges banks price calculator або понад 3000 доларів США у 2012 році), що, здавалося б, виключає пограбування як мотив для вбивства.
За даними шведської поліції, Холст подзвонив у двері й був впущений одним з мешканців, але після цього більше не відвідував цю квартиру. Поліцейський, який першим побачив тіло, повідомив, що пістолет (власний Холста, іспанський кольт Llama Colt калібру 9 мм) був у правій руці Холста, з пальцем на спусковому гачку. Пістолет був вилучений поліцейським до прибуття кримінальної поліції. На місці події немає жодної фотографії чи ескізу тіла, лише фотографії з розтину.
Незважаючи на те, що справа розслідувалася як можливе вбивство, шведська поліція швидко дійшла висновку, що це було самогубство. Криміналісти провели експертизу зброї, знайденої в руці Холста, і встановили, що це та сама зброя, з якої була випущена куля, знайдена на сходах, де Холст був знайдений мертвим. З 28 мешканців будинку лише троє були допитані поліцією під час розслідування. Окрім обмеженого допиту можливих свідків, у розслідуванні було кілька інших недоліків: не було детального опису місця, де його знайшли, і не була зафіксована інформація, яка зазвичай збирається під час розслідувань вбивств.
Кай Крістіан Мідделтон Холст похований на кладовищі Вестре Гравлюнні в Осло. Могила позначена простим надгробком, на якому викарбувані його ім'я, дата народження та смерті.
«Справа Холста»
Самогубство чи вбивство? Родина Холста, багато його друзів та колег по руху опору, серед яких Ганс Рінгвольд та Ерік Майре, дотримувалися думки, що Холста було вбито. Серед версій, висунутих колегами та друзями щодо можливого вбивства, була ліквідація іноземною розвідкою, чи то з Німеччини, Швеції, Радянського Союзу чи США.
Загрози Родина Холста провела власне розслідування щодо його смерті Сестра Холста, Ельза Хейєрдал-Ларсен, звернулася до норвезької влади, але її застерегли від розслідування справи, оскільки це може бути небезпечно. Оле Отто Паус, тодішній армійський капітан, пізніше генерал-майор, був одружений з сестрою вдови Холста, і в 1945 році в Осло він бачив документи з поліцейського розслідування, коли намагався перевірити справу. Пауса особливо занепокоїло те, що Холст купив квитки в спальний вагон зі Стокгольма до Осло для своєї дружини й для себе наступного дня після того, як його знайшли мертвим.Svik og gråsoner, 172—173 Коли через два роки він захотів знову перевірити документи, їх вже не було.